Готовність, злагодженість, пильність…

Україна прямує шляхом важких випробувань. Гібридна війна — цинічна вигадка північного сусіда — підступно косить і калічить цвіт нашої нації — патріотично налаштованих відважних юнаків і зрілих чоловіків. Страждає і гине беззахисне мирне населення. Занепадає економіка. У руки громадян потрапляє незареєстрована бойова зброя, котра у будь-який момент і за різних обставин може вистрелити або вибухнути. Кінця-краю цій біді не видно, тож усім нам, на превеликий жаль, доводиться вчитися жити за принципом: «Віримо у краще, але готуємося до гіршого».

Саме у такому напрямку вели мову учасники спільного засідання оперативного штабу та комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, що відбулося у райдержадміністрації. У нараді взяли участь керівники правоохоронних органів, МНС, військового комісаріату, установ та організацій, від яких залежить життєдіяльність району (УЕГГ, РЕМу, ЦРЛ, дорожньої служби, поштового та електрозв’язку тощо). Вів засідання перший заступник голови РДА Василь Ропар.

Обговорювали питання проведення мобілізаційних заходів, захисту мирного населення і охорони важливих об’єктів. Наголосили на тому, що всі служби мають перебувати у стані підвищеної готовності. Необхідно привести до ладу наявні захисні споруди (бомбосховища), принаймні ті, які сьогодні перебувають у державній і комунальній власності. Якщо для цього потрібні додаткові кошти, слід скласти дефектний акт і визначити необхідну для цих робіт суму. Центральну районну лікарню треба забезпечити достатньою кількістю медикаментів для надання невідкладної медичної допомоги на випадок надзвичайної ситуації, терористичного акту чи воєнних дій.

У районі створять мобільні групи реагування на надзвичайні ситуації. Іх укомплектують персоналом і забезпечать необхідною технікою, встановлять режим цілодобового чергування, навчатимуть діяти оперативно і злагоджено. Буде створено запас пально-мастильних матеріалів. Налагоджено систему швидкого оповіщення керівного складу.

Керівники організацій, місцеві органи самоврядування, працівники правоохоронних органів, народні ополченці і дружинники зобов’язані подбати про охорону важливих для життєдіяльності району об’єктів: пунктів водозабору, мостів, газорозподільних станцій і електричних підстанцій, котелень, очисних споруд тощо.

Є потреба встановлювати пропускний режим у місцях великого скупчення людей: школах, лікарнях, будинках культури. Дещо в цьому напрямку вже зроблено у ЦРЛ. Тут заборонили відвідувати хворих після.20 години, переглядають пакунки з передачами, звертають увагу на підозрілі речі, залишені у коридорах без догляду та ін.

Медики району готові навчити населення основам надання першої невідкладної допомоги, але проводитимуть такі заняття не для галочки .(на показуху і коштів, і часу немає), а лише для справді зацікавлених осіб.

Учасникам засідання представили виконуючого обов’язки військового комісара Косівсько-Верховинського ОРВК Юрія Івановича Шургалюка. Він — кадровий офіцер у званні майора, має солідний послужний список, у якому є цікавий період — півроку був на Балканах, у Косово (іронія долі!), у складі миротворчих сил. У 2013 році вийшов у відставку, а вже через півроку був мобілізований. Юрій Іванович розповів про проблеми, пов’язані з черговою хвилею мобілізації. ОРВК має план призвати на службу з Косівського і Верховинського районів лише 50 осіб, але і це зробити складно. Військком вважає, що населення погано інформують, бо воно не розуміє різниці між повідомленням і повісткою, які вручають військовозобов’язаним. Повідомлення — це запрошення прийти у РВК для проходження медкомісії, уточнення даних і наведення порядку в обліку військовослужбовців. «Отримати повідомлення не означає бути мобілізованим», — наголосив військовий комісар.

Перший заступник голови РДА Василь Ропар запропонував майже Соломонове вирішення цієї проблеми. Замість того, щоб лякати людей повістками Та повідомленнями, у кожному селі треба провести відповідну роз’яснювальну та пропагандистську роботу, під час якої шукати людей, які не бояться і хочуть воювати, готові йти в армію добровільно. З’ясувалося, що такі чоловіки є, однак, багато з них готові йти воювати добровольцями, але не хочуть бути призваними на службу в армію. Саме серед цих людей, на думку Василя Ропара, треба шукати добровольців, переконувати їх іти служити у складі Збройних сил, а не в партизанських загонах. «Якщо на території кожної сільської ради, а в нашому районі їх є 40, знайдуть бодай одного добровольця, проблему цього етапу мобілізації буде вирішено. Це допоможе зупинити поширення панічних настроїв серед людей», — вважає перший заступник голови РДА.

Учасників засідання непокоїла недостатня громадянська активність наших краян. Сьогодні в районі створено 17 загонів народного ополчення, а має бути 40 (за кількістю місцевих рад). Такі формування дуже потрібні в цей неспокійний час. Вони допомагають правоохоронцям забезпечувати громадський спокій на місцях. Ополченці можуть стати незамінними у справі охорони навчальних і культурних закладів, лікарень, для виявлення підозрілих чужинців тощо.

Лейтмотивом цієї напруженої і тривожної наради стали три слова: «Готовність, злагодженість і пильність». Ми не маємо права розхолоджуватись і плекати ілюзії про те, що події на сході далеко і нас не стосуються. Мусимо щомиті бути готовими до того, що справжня війна або посланці гібридної — терористи постукають у наші вікна та двері. Усі служби і громадяни мають навчитися діяти оперативно і злагоджено. Треба позбутися упередження щодо співпраці з правоохоронними органами, оперативно інформувати їх про підозрілих людей, які з’явились у наших населених пунктах і нишпорять біля важливих об’єктів або закладів, де перебуває велика кількість людей. Це не доносительство. Це спосіб самозахисту громади у критичній ситуації.
Так діють свідомі громадяни у всіх цивілізованих країнах.

Аліса МУДРИЦЬКА.

«Гуцульський край», №8, 20.02.2015 року

Share