Спогадами лину в Кути
Нещодавно мені знайомі дали прочитати один з номерів газети «Гуцульський край». Я згадала далекі 1953-54 роки, коли мене після закінчення педучилища направили на роботу в Кутську школу. І тут розпочалася моя трудова діяльність.
Маленькі гуцулята полюбили мене і я всі свої знання, енергію й любов віддавала їм. Прекрасний педагогічний колектив тепло зустрів молодого вчителя. З великою пошаною до мене ставились і батьки. З моїх вихованців вийшли талановиті вчителі, лікарі, дбайливі і турботливі господині, справжні патріоти нашої України. Але за певних обставин моїй сім’ї довелось переїхати у Крим, де працювала вчителькою молодших класів і вийшла на заслужений відпочинок.
Мої учні не забувають свою першу вчительку, вітають з ювілеями, запрошують на зустрічі. Думаю, що не забули і мої вихованці з Кутів. Я пам’ятаю їх і зберігаю всі фотографії на яких зафіксовані мої учні на перше вересня та інші свята. Я горджуся всіма моїми учнями і з теплотою згадую всіх. Думаю, що і вони не забули свою вчительку.
Ніна КАПЛУНОВА (Загребельна),
вчитель-пенсіонер, АР Крим.
