Листопадовий зрив на Гуцульщині
1 листопада – 94-та річниця проголошення Західно-Української Народної Республіки
«… 31 липня 1918 р. минув термін, до якого австрійський уряд зобов’язувався в таємному додатку до Берестейського мирного договору створити зі Східної Галичини і Буковини окрему автономну українську провінцію. Але Австрія не думала виконувати ці зобов’язання, а планувала передати Східну Галичину полякам. Зважаючи на це, вкінці вересня у Львові організовується Український генеральний Військовий Комісаріат (УГВК), мета якого – відокремлення від Австрії і створення Української держави.
19 жовтня в хаті четаря Івана Геника в Нижньому Березові зібралися сотник Ілля Бодруг, поручник Гриць Голинський, підпоручник Петро Васкул (усі з Вижнього Березова) та четар Петро Арсенич (Нижній Березів). На цій нараді вони розробили план збройного виступу в Коломиї. Як згадував учасник — під старшина УСС Іван Кузич, деталі переворотного плану знав лише Голинський. Присутнім тільки сказав, що директиви про виступ з метою ліквідації австро-польської влади вони одержать окремим післанцем.
29 жовтня з Чернівців до Львова приїхав сотник Дмитро Вітовський і очолив УГВК, який перейменовано на Українську Генеральну Команду. Того дня, о 2-й годині пополудні до всіх повітових розсилаються кур’єри з наказом уночі з 31 жовтня на 1 листопада окружним командам шляхом військового перевороту установити на місцях українську владу. У тих містах, де були військові кадри, до перевороту притягнути вояків-українців, а там, де не було війська, переворот здійснять селяни з довколишніх сіл та місцева інтелігенція.
У Нижній Березів кур’єр прибув 30 жовтня. Передав таємного листа четареві Петрові Арсеничу, який негайно повідомив про те всіх березівських старших. Вони в той же день зголосилися в окружній військовій команді в Коломиї, де уже був Гриць Голинський.
Точно о 4-й годині 1 листопада українські відділи приступили до акції у Львові, а вранці здивовані львів’яни побачили на ратуші синьо-жовтий прапор. Тоді ж командант булавної сотні окружної військової команди Володимир Бемко, шеф штабу Омелян Паліїв та поручник Іван Корженьовський підписали маніфест, який проголосив Українську державність в Коломиї. Успішно здійснено переворот по всій Гуцульщині.
Так зривом 1 листопада уся військова і цивільна влада в Східній Галичині перейшла до рук українців. Лише у Львові відразу розгорілися вуличні бої з польськими боївками…».
Михайло ТОМАЩУК.
З книги «Березови в історії Гуцульщини».
Надала завідувач Косівського філіалу обласного музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери Людмила ЛУКАНЮК.
