Хроніка нищення укранської мови
9 листопада, у день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця, Україна буде відзначати День української писемності та мови.
Писемність — один з найбільших цивілізаційних здобутків кожної нації. Тому час її виникнення у тих народів, де зафіксована дата появи національного письма, вважається святковим днем. Підтримуючи ініціативу громадських організацій Президент України 6 листопада 1997 року видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі наголошувалося, що він був прийнятий із урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства.
З огляду на глибоку русифікацію і в царський, і радянський час цей Указ мав би мати велике значення для утвердження української мови як державної в Україні, однак нові хвилі русифікації останніх років викликають велику стурбованість громадськості.
Надсилаючи Вашій редакції електронний варіант книжки «Хроніка нищення української мови» пропонуємо Вам знайти можливість у Ваших виданнях до Дня української писемності та мови підняти питання про стан української мови (як одного з головних атрибутів Української держави) та української писемності.
Ми жодним чином не претендуємо на рекламу книжки. Ми лише сподіваємося, що вона стане приводом для розмови у вашому виданні на цю важливу тему. Тим паче що великі й українські й зарубіжні мислителі заявили про високу повагу до української мови, як унікального світового явища.
Іван Огієнко з приводу мови писав: «Мова — це не тільки простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певній традиції. (…) Мова — це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного Я… І поки живе мова – житиме й народ, яко національність… От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань».
На жаль, нині далеко не всі ставлять мову на перше місце серед головних наших питань.
Тому міркування з приводу Дня писемності хочеться закінчити словами вірша поета Віктора Баранова, нинішнього голови Національної спілки письменників України.
До українців
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці, —
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми перестали гордитись, що ми — українці.
З повагою
— Роман Сушко, громадський і політичний діяч, доктор філософії ( sushko55r@gmail.com)
— Мирослав Левицький, публіцист, член НСПУ і НСЖУ ( myroslew@gmail.com)
[download id=”10″ format=”1″]
[download id=”11″ format=”1″]