Вшанували Юрія Шкрібляка
На релігійне свято Чудо архангела Михаїла в селі Яворові розпочалися заходи, присвячені 190-річчю від дня народження основоположника гуцульської різьби на дереві Юрія Івановича Шкрібляка, який започаткував Яворівську школу різьби на дереві.
У місцевій церкві Пресвятої Трійці священик о.Василь відслужив Божественну літургію, на яку прийшли члени великої родини Шкрібляків, представники районної і місцевої влади, науковці, шанувальники таланту видатного митця.
А після літургії усі пішли до могили Юрія Івановича, де встановлено новий пам’ятник. Отець Василь закликав людей, аби шанували і пам’ятали своїх батьків, особливо матерів.
– Юрій Шкрібляк, – наголосив священик, – прославив гуцульський край і цілу Україну.
Про свого славнозвісного предка тепло говорив його праправнук, священик церкви Василія Великого з м. Косова о.Юрій.
Заступник голови райдержадміністрації Володимир Совіздранюк у своєму виступі відзначив, що Ю.І.Шкрібляк творив неповторну гуцульську різьбу. Тепер його справу продовжують нащадки. В.Совіздранюк подякував усій родині, священикам згаданих церков за вшанування пам’яті славетного різьбяра.
Потім слово для виступу мали: Ірина Федів – заступник директора Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім.Й.Кобринського, Святослав Мартинюк – директор Косівського інституту прикладного і декоративного мистецтва, Дмитро Козубовський – голова обласної організації Національної спілки майстрів народного мистецтва, заслужений художник України, Катерина Шкрібляк – сільський голова Яворова, Віта Ілюк – праправнучка основоположника гуцульської різьби, Юрій Шкрібляк – правнук Ю.І.Шкрібляка, суддя Івано-Франківського апеляційного суду.
Насамкінець Дмитро Іванович Шкрібляк, який узяв на себе багато обов’язків стосовно підготовки й відзначення 190-річчя від дня народження Юрія Шкрібляка, подякував усім за вшанування пам’яті славетного майстра гуцульської різьби. Завдяки спільним зусиллям і без фінансової допомоги держави вдалося багато зробити та на належному рівні відсвяткувати цей ювілей.
Петро ГАВУКА
