Олег Тягнибок: Хто досі вагався, – приєднуйтесь!
Брати і сестри українці!
Найдужче хотілося б потиснути руку кожному, хто підтримав Всеукраїнське об’єднання «Свобода». Тисячам добровольців, які вже приєдналися до боротьби: поширювали наші ідеї, виступали на акціях, стояли на дільницях – пліч-о-пліч пройшли цю напружену кампанію. Кожному, хто здійснив свідомий і рішучий вибір, вистоявши, часто по кілька годин, у черзі до скриньки для голосування. Дякуємо за вашу віру і вашу щиру підтримку. За те, що не піддалися наклепам і провокаціям. За те, що зуміли відрізнити зерно від полови, хоч іноді це було й справді непросто.
Отже, дечого ми з вами досягли вже тепер.
Урок перший: тільки постійний тиск громади здатний вгамувати хижацькі апетити свавільної влади. І, як показує досвід, що більше голосів за «Свободу», – то ліпше це вдається. Дуже швидко ви впевнитесь у правильності свого вибору: фракції «Свободи» у місцевих радах – це саме та щука в річці, яка не дасть грубій рибі привільно жирувати.
«Свобода» відверто і щиро зверталася до вас: «Ми не обіцяємо ні «манни небесної» для кожного, ні «раю на землі» в окремо взятій області. Натомість ми гарантуємо тільки одне – чесно відстоювати інтереси громади, захищати соціальні та національні права українців». Адже, що є першим і головним обов’язком кожного депутата? Відстоювати інтереси людей, які довірили йому свій голос. Захищати права громади, яку має честь представляти. Саме тому виборні органи влади і називаються представницькими.
Вже на цих виборах згуртована й дієва сила нації – Всеукраїнське об’єднання «Свобода» – укорінюється над Дніпром і крок за кроком просувається на схід. Наперекір тотальним фальсифікаціям. Перші за час Незалежності справжні фракції націоналістів вже постають у місцевих радах Буковини, Волині, Рівненщини, Хмельниччини, Вінниччини, Житомирщини, Київщини, Черкащини, Чернігівщини, Полтавщини… І це – тільки початок. Згідно з екзит-полами, забракло лише 0,6%, аби «Свобода» переступила прохідний поріг навіть у Харкові…
До речі. Тепер у Харкові, Дніпропетровську, Чернігові чи Запоріжжі «Свобода» здобуває приблизно стільки ж голосів, скільки 2006 року — в Тернополі чи Івано-Франківську. Ось відповідь усім тим політичним банкрутам та кишеньковим «експертам», які тепер волають, що «Свободу» нібито ніколи не сприймуть на Сході.
Отже, висновок другий: «Свобода» вже вивела ідею нації з галицької резервації, у яку її 20 років заганяла лжееліта. І нині український націоналізм, який зродився на Великій Україні, відроджується на своїх родинних землях. Землях його духовних батьків: Шевченка, Міхновського, Донцова, Сціборського, Ольжича, Липи… Бо це не штучна, створена найнятими політтехнологами ідеологія, – це почуття і помисли, які живуть у нашій крові, виплекані генотипом великої нації упродовж віків боротьби. Підтримка ідей націоналізму в Україні (як то, до речі, діється в усіх провідних країнах Європи, де все частіше перемагають націоналісти) – з кожним роком росте. І, як це було вже в нашій історії, коли настає скрутна година, саме націоналісти виявляються єдиною дієздатною силою українців.
Як бачимо, питання про подолання «Свободою» прохідного бар’єру вже не виникає. Згідно з екзит-полами, об’єднання набирає 5,1% по всій Україні і обганяє кілька парламентських (поки що) партій. При тому, що на цих виборах не голосували Київ і Тернопільська область. А вони, безперечно, докладуть свою вагому лепту голосів за «Свободу». Вже зрозуміло, що навіть заклики регіоналів підняти прохідний бар’єр, аби у такий спосіб «забарикадуватися» від «Свободи» – безсилі. Для першої в історії України самодостатньої фракції націоналістів двері Верховної Ради, по-суті, – відкриті. А значить, докорінні зміни в українській політиці є неминучими. Недарма кажуть, що найтемніша ніч – перед світанком. І це – висновок третій.
Разом з вами ми зробили новий крок до українських звитяг. Тепер важливо не збавляти ходу і помножити наші зусилля.
Хто досі вагався, – приєднуйтесь! Слава Україні!
З повагою
Олег Тягнибок.
