Творчий вечір Марії Влад
«Поруч Ангела хода…»
Хіба існують люди, яким байдуже, ким були його предки, ким є його односельчани, краяни чи земляки? Звичайно, що нам не під силу знати все, та ніколи не пізно чогось навчитися чи про щось довідатися. Ми живемо на Гуцульщині, яка є не тільки скарбницею українського побуту, культури, звичаїв і традицій, а й землею, на якій жили, виросли, творили талановиті постаті нашої сучасності. 25 серпня гуцульське місто раділо, як ніколи. Звідусіль лунали мелодії мовою полонин, пахло живицею, а всі стежки вели до Косівської дитячої школи мистецтв, де відбувався творчий вечір з нагоди ювілейного дня народження нашої видатної землячки, письменниці Марії Миколаївни Влад.
У залі зібралася вся «родина»: рідні, друзі, знайомі – поціновувачі її високого поетичного слова. «Я щаслива, бо сьогодні – у рідній хаті. Тут мої земляки, тут мої рідні», – такими теплими словами привітала всіх присутніх ювілярка, яка хоч і давно вже не живе на Косівщині, але серцем завжди проситься на батьківщину. Адже народилася не деінде, як між смерічками в мальовничих Розтоках.
Задумана, замріяна, щира і відверта Марія Влад дарувала свою стриману усмішку та люблячий погляд. Їй довелося чимало пройти шляхів, та дорогою, що веде до гір, завжди повертає додому, де все знайоме та рідне, де вперше зрозуміла, що поезія – то все її життя. «Бог наділив мене ярмом поезії, – каже, усміхаючись, – яка займає велике місце у моєму житті». Саме поезія у цей день привела багатьох до талановитої письменниці, щоб не на одинці, а з близькими людьми розділити радість цього чудового передосіннього свята. Подарунки, квіти, привітання – все для Марії Миколаївни. Та найдорожчим, мабуть, було те тепло, яке дарували і посилали їй гості.
Заступник голови райдержадміністрації Анастасія Григорівна Костюк подякувала ювілярці за її надзвичайний внесок у літературу та культуру України, у розбудову незалежної держави, а також побажала здоров’я, наснаги та світлої долі. Композитор Остап Гавриш заспівав дві нові пісні на слова господині свята, які, як сказав: «Знайдуть свої крила і будуть летіти». Приїхали в гості до іменинниці й її земляки зРозтоків, які привезли із собою частинку душі рідного краю. До всіх побажань і привітань приєдналися також працівники районної бібліотеки, друзі-художники, товариші-поети, подруги, колеги, вихованці, любителі її, не такої як у всіх, незбагненної та неперевершеної творчості, яка стійка – бо сильна, незламна – бо вольова, жива – бо душевна. Наприкінці вечора ювілярка промовила: «Молімося за Україну – це перше. І друге – бережімо свої ліси та землі, бо без них ми будемо вже не люди».
Під звуки ніжної бандури, веселого акардеона, поважного фортепіано зливалася в одне ціле музика, яка відлунням лунала в глибині святкового залу, а за нею, як пісня – лилися поетичні слова Марії Миколаївни Влад. І поруч, як пише у вірші, присвяченому своїй онучці, завжди крокує Ангел Хоронитель.
Мирослава ДОЛИНЧУК.