Пожежна безпека культових споруд

На території України є майже 14,4 тис. культових споруд: храми, собори, церкви, каплиці, хрещальні, дзвінниці.

Культові споруди належать до пожежонебезпечних будівель і є об’єктами з масовим перебуванням людей. Ці споруди зазвичай становлять історичну, культурну, архітектурну та духовну цінність. Особливостями пожежної небезпеки культових споруд є те, що в них використовується відкритий вогонь: свічки, факели, світильники, а також є підземні приміщення зі складним плануванням, без систем вентиляції. Крім цього, стародавні культові споруди переважно зведені з використанням дерев’яних матеріалів. Пожежі, що виникають у таких спорудах, є резонансними, завдають як матеріальних, так і великих моральних збитків державі та суспільству.

Християнські культові споруди за структурою плану переважно двочастинні («вівтар-храм») будівлі. На других (третіх) рівнях можуть розташовуватися відкриті балкони (хори) з наявністю на них під час богослужінь певної кількості людей. Евакуація з таких балконів відбувається відкритими сходами, інколи гвинтовими, що суттєво її ускладнює. У більшості випадків ці сходи також дерев’яні. Характерною особливістю пожежної небезпеки культових споруд є й те, що каркаси бань зроблені з деревини.

Відкриті внутрішні об’ємно-просторові форми культових споруд підвищують їхню небезпеку. Найчастіше пожежі знищують елементи культових споруд, виконані з деревини (іконостаси, каркаси бань, несучі елементи горищних покриттів, підлогу, перегородки, сходи тощо).

Отже, під час експлуатації культових споруд слід дотримуватися загальних вимог пожежної безпеки:

  • приміщення культових споруд (площею понад 500 кв. м) обладнуються автоматичною установкою пожежної сигналізації;
  • вівтар, обрядові приміщення, зали, зали для молитви місткістю понад 400 парафіян
  • обладнуються автоматичними установками пожежогасіння;
  • для внутрішнього гасіння бань, виконаних із горючих матеріалів, використовують сухотруби з дренчерними зрошувачами;
  • дерев’яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) необхідно обробляти засобами вогнезахисту;
  • культові споруди слід обладнувати системами оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей (вибір типу системи оповіщення залежить від місткості зали,   кількості   людей   у культовій споруді);
  • приміщення культових споруд повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками);
  • на території та в приміщеннях культових споруд необхідно дотримуватись протипожежного режиму;
  • треба утримувати у належному стані евакуаційні шляхи та виходи з культових споруд;
  • електрогосподарство повинно відповідати вимогам і нормам ПУЕ (Правила установки електрообладнання) та ін.

28 вересня цього року виникла пожежа в будівлі Української греко-католицької церкви св. Іоанна Хрестителя в с. Маркова Богородчанського району. Церква збудована у 1846 році і занесена в Державний реєстр пам’яток України місцевого значення. Вогонь повністю знищив будівлю. Це вже третя пожежа цього року в культових спорудах.

В. Ковалюк,
старший інспектор відділення
з питань наглядово-профілактичної
діяльності Косівського
РВ ГУ МНС України

Share