Дмитро Миколайович Грекуляк
З невимовним смутком повідомляємо про те, що Кутська громада втратила ще одне молоде життя, ще одного Героя, ще одну надію на щасливе і світле майбутнє — загинув Дмитро Миколайович Грекуляк (позивний «Озон»).
Дмитро народився 3 листопада 2000 року, жив у селі Старих Кутах. Навчався у Старокутській ЗОШ І-ІІІ ст. Закінчивши 9 класів, вступив на навчання у Кутський професійний ліцей, де здобув професію лицювальника-мозаїста, штукатура, лицювальника-плиточника. Працював за спеціальністю за кордоном.
6 липня 2024 року Дмитро пішов захищати свободу на незалежність України. Добровольцем вступив на військову службу до Національної гвардії України — в «Азов». Був командиром 1-го відділення 3-го взводу спеціального призначення 1-ї роти спеціального призначення (на бронетранспортерах) 2-го батальйону спеціального призначення 12-ї бригади, в/ч 3057. Молодший сержант військової служби за контрактом.
Під час служби сумлінно виконував військовий обов’язок, був взірцем мужності та стійкості. Був вірним побратимом, надійним плечем, завжди готовим підтримати та прийти на допомогу.
Він з гордістю носив отримані ним шеврони, нагрудний знак «Ветеран війни», які були для нього не просто символом, а підтвердженням обраного шляху та професійності.
Дмитро боровся за те, щоб майбутні покоління українців жили під мирним небом. У своїх планах на майбутнє бачив себе професійним військовим, хотів і надалі присвятити своє життя захисту Батьківщини та свого народу. Але всі мрії і плани молодого бійця зруйнувала кривава, жорстока війна.
https://www.youtube.com/watch?v=rpMMFZ15_JI
Після стрілецького бою з ворожою піхотою 1 липня 2025 року бійця вважали зниклим безвісти у районі населеного пункту Катеринівка Краматорського району Донецької області. Згідно з постановою ГУНП в Київській області від 29 жовтня 2025 року, цей статус змінили на «загиблий».
Дмитро щиро любив Батьківщину, свою родину, земляків. Він міг би радіти життю, але став на захист нашої свободи та незалежності, заплативши за це найвищу ціну.
Кутська селищна рада та вся громада висловлюють глибокі й щирі співчуття матері Наталії, батькові Миколі, сестричці Любові та її сімʼї, родині, друзям, побратимам і всім, хто знав і любив Дмитра.
Розділяємо ваш невимовний біль втрати. Його подвиг назавжди залишиться у наших серцях.
Вічна памʼять і слава Герою!
Кутська селищна рада.
