Треба йти до осені
Сіножаті скосяться,
І пшениця вижнеться,
Плотогонів Черемош пронесе.
Дзвонить осінь в Косові,
Дзвонить осінь в Вижниці,
Перестиглі яблука нам несе.
Яблунева осене,
Що ж ти в росах росишся?
Де ж ти щастя, осене, роздаєш?
І гуляти хочеться,
І женитись хочеться,
І дівчат в Карпатах не стає.
По багряній осені
Черемош, як шабелька,
І роса посивіла на мороз.
Переспілі яблука,
Дзвонять стиглі яблука,
Осінь теж очікує чогось.
Сіножаті скосяться,
І пшениця вижнеться,
Листячком засипляться сади.
Може мила в Косові,
Може мила в Вижниці,
Треба йти до осені, щоб знайти.
Слова: Степан Пушик
Музика: Олександр Білаш
А це – першоджерело (1967 рік), вокальний супровід — прекрасний!
Підготувала Аліса Мудрицька
