Прем’єра фільму «Мостович» у Кутах: повернення історичної пам’яті

Дякуючи Богу та нашим славним ЗСУ, у неділю, 27 липня 2025 року, в селищі Кути відбулася неординарна подія — прем’єра авторського короткометражного документального фільму «Мостович» із циклу «Кути над Черемошем».

Мало хто в Україні та у світі знає, що саме в Кутах був похований відомий польський письменник Тадеуш Доленга-Мостович — автор всесвітньовідомого роману «Знахар». Чому так сталося — саме про це йдеться у фільмі.

Фільм — надзвичайно змістовний, цікавий, захоплюючий і високопрофесійний! Після оформлення авторських прав знімальною групою буде можливість його переглянути. Не упустіть цю можливість — не пожалкуєте!

Кутчани мали нагоду зустрітися з ідейною натхненницею та продюсеркою фільму “Кути над Черемошем” пані Оленою Шалінською, режисеркою Оксаною Червонюк зі Львова, а також переглянути ще один короткометражний фільм з цього ж циклу — “Каплиці Кут та Хресна дорога України”.

Це неймовірно — бачити у фільмі людей, які вже відійшли у вічність, і розуміти, яка велика пам’ять залишиться про них нащадкам! А які історичні моменти висвітлюються — і ще будуть висвітлюватися, щиро вірю, у наступних серіях фільму! Часто навіть самі кутчани не знають про такі факти!

Як розповідають члени знімальної групи, спочатку вони планували створити один документальний фільм тривалістю 40 хвилин. Але не тут-то було! Кути мають настільки багатогранну історію, незвідані таємниці, перепетії доль непересічних людей, що матеріалу вистачить на 17 серій — аби тільки вистачило фінансування!

Щиро дякуємо всій знімальній групі за величезну працю! До процесу було залучено безліч талановитих людей!

Генеральний продюсер та виконавець ролі Мостовича у фільмі — В’ячеслав Ткаченко. З початку повномасштабної війни Росії проти України (з лютого 2022 року) він перебуває у лавах ЗСУ. У цивільному житті — англомовний перекладач. Свого часу він усвідомив важливість інформаційного фронту України й долучився до створення фільму.

Пані Оксана розповідає, що один з побратимів В’ячеслава, переглянувши фільм, наголосив на його важливості у сучасному інформаційному просторі.

Слова від В’ячеслава:

“Цей фільм — нагадування про один із фрагментів хитросплетінь людських доль та подій, які довелось пережити українцям та представникам інших народностей на теренах України. Багато подібних епізодів наповнюють — або могли б наповнити — скарбницю нашої історії. Войовничі сусіди-виродки століттями нищили архіви. Тож поширювати такі фрагменти вкрай важливо. Можливо, саме вам відома подібна історія — поділіться нею з іншими. А тим, хто вже на цьому шляху — респект і щира дяка.”

Директор фільмів — Андрій Червонюк. У цивільному житті — менеджер зовнішньоекономічної діяльності в українських компаніях. З червня 2022 року — офіцер ЗСУ, учасник бойових дій, єдиний син режисерки Оксани Червонюк.

Продюсери фільму “Каплиці Кут та Хресна Дорога України” — Олена та Вадим Шалінські, а також Володимир Козак, підприємець, керівник компанії “Файні Страви”, яка забезпечує харчування для медичних закладів.

Перший оператор проєкту “Кути над Черемошем” — Костянтин Яроцінський. З 2014 року чотири роки воював у лавах добровольців “Правого сектору” з Дмитром Ярошем. За власні кошти створив фільм “Година з Дмитром Ярошем”, який доступний на YouTube. Його зупинив інсульт, але лікарі в Дніпрі врятували йому життя. У фільмах проєкту він відповідає за монтаж, озвучку, комп’ютерну графіку, а в титрах скромно названий відеографом.

Пані Оксана зазначає:

“Комп’ютерна графіка в Києві коштує 200 доларів за 10 секунд!”

Особлива подяка продюсерам фільму “Мостович” — Олені та Вадиму Шалінським. Вони вже вклали у створення фільмів проєкту близько 1 мільйона гривень власних коштів!

Пані Олена — з роду старокутських газдів Тріщуків. Її мама — Марія Бардин. Після смерті матері у родинному обійсті проживає брат пані Олени — адвокат Михайло Бардин, який переїхав до Кут із Вінниці, займається краєзнавством та дослідженням роду Тріщуків, Сенюків.

Щира подяка Оксані Червонюк — сценаристці й режисерці понад 10 документальних фільмів. Як кажуть кінематографісти: коли і сценарист, і режисер — це одна особа, ми маємо справу з авторським кіно, найвищою формою документалістики.

Один із її фільмів — “Михайло Боїм. Ex voto” (53 хвилини) — здобув 3 місце на IV Міжнародному кінофестивалі “Відкрий Україну”. Пані Оксана отримала медаль і диплом — нагороду від кінематографістів Європи.

За період зйомок серії “Кути над Черемошем” (2017–2019) було зібрано 56 гігабайт унікального матеріалу.

Велика подяка всім, хто долучився до організації прем’єри, зустрічі зі знімальною групою, концерту, благодійної ярмарки, частування гостей:

• представникам Кутської селищної ради — Сергію Колотилу, Володимиру Подоляку, Олі Яремчук, Elizabet Gelevich, Yaroslav Brynskyi, Liliya Franchuk;
• депутатам,
• Кутській дитячій художній школі ім. І. Брошкевича — директорці Марії Михайлишин та Марії Гончаровій,
• Кутській ДШМ — Людмилі Ковалюк, Наталі Кузик, Ларисі Чупринчук,
• гурту “Веселкові акорди”,
• Маркіяну Ковалюку,
• аматорському жіночому колективу с. Старі Кути “Берегині”,
• о. Михайлу Будзану — за благословення і щирі слова,
• ведучій Анастасії Губчук і Вікторії Чупринчук — за декламацію віршів про Кути,
• Тарасу Онисимюку та Віктору Петруку — за озвучення,
• відеооператору заходу Ігорю Шарабуряку,
• працівниці Кутського БК — п. Оксані,
• “Пласт Кути”, юначкам підготовчого куреня ім. Віри Вовк,
• усім, хто долучився до ярмарки — Любові Гавриш, Дарині Андрієнко, Надії Гаргай, Світлані Крошці, Євгенії Довганюк, Ларисі Погрібній,
• Галинi Сорохан та Союзу українок,
• “Гуцульські солодощі” та Лідії Ярич — за смачне частування!

Підсумок благодійного ярмарку — 7 000 грн, які передано Воїну В’ячеславу Ткаченку та на створення нових серій фільму.

Кожна гривня — важлива! Відновлення національної пам’яті — наш шлях до викорінення “синдрому меншовартості”, який московити насаджували ще з 1721 року, коли вкрали нашу назву — Русь!

Щира подяка всім присутнім за вашу небайдужість до збереження нашої славної історії! Вірю, що прийде час, коли про славні Кути знову знатимуть в усій Європі — як це було ще 300 років тому, коли місто мало Магдебурзьке право, торгувало з різними країнами, було курортом для європейської еліти…

До нових зустрічей! Чекаємо нових фільмів!

Слава Ісусу Христу! Слава Україні!

Любов Бринська