Дмитро Олексійович Бербеничук
Невимовна втрата для громади… З нестерпним болем в серці громада сповіщає— у бою за свободу України на Запорізькому напрямку загинув Бербеничук Дмитро Олексійович — наш земляк, відважний Захисник, батько, син, друг…
Дмитро не вагаючись став на захист Батьківщини в перші дні повномасштабного нападу росії, розуміючи всю ціну війни. Він віддав найцінніше — власне життя — аби ми з вами жили у мирі. Він не дочекався тиші, яку так мріяв подарувати своїм дітям…
У нього залишилися двоє дітей — син Павлик і донечка Марта. Вони ростимуть із глибокою пам’яттю про батька, який був героєм не лише на полі бою, а й у щоденному житті — з теплим серцем, сильним духом і незламною вірою в добро.
https://www.youtube.com/watch?v=o-0i8CsO2YI
Сьогодні ми схиляємо голови у глибокій шані, з болем у душі, з тремтінням у голосі. Сльози на очах — від вдячності, скорботи, гіркої несправедливості війни…
Висловлюємо найщиріші співчуття родині, дітям, усім, хто любив і знав Дмитра. Хай Господь огорне Його душу світлом, а дітей — Своєю небесною опікою.
Герої не вмирають. Герої стають вічністю.
Космацька Громада
ПАМ’ЯТІ ДМИТРА БЕРБЕНИЧУКА…
Упав ДмитрО в бою за волю
Під Запоріжжям у степу…
Він став для нас усіх Героєм —
Поліг за земленьку Святу!
Тепер вертається додому,
Та не з Щитом, а на Щиті…
Розпука, жаль, біль невимовний,
Страшна трагедія в житті!
Чекають тата Марта й Павлик —
Їх оченята повні сліз!
Дзвонив їм татко ще недАвно
І заспокоював, як міг…
ДмитрО — Людина з теплим серцем,
Та на війні йшов напролом!
Мав привідкриті в душу дверці,
Завжди наповнену Добром!
Тебе Вкраїна не забуде,
Зустрінуть гідно земляки!
Усюди — на колінах люди…
Він — наш Герой вже на вікИ!
СЛАВА УКРАЇНСЬКИМ ГЕРОЯМ!
9.07.2025 р.
Уляна Лазарович-Малик.
