Вечір пам’яті у Косові: незламність крізь часи

22 листопада 2024 року в Будинку культури та дозвілля Косівської міської ради відбувся вечір пам’яті, що став яскравим культурним і патріотичним акцентом цього року.

Захід пройшов у форматі літературно-музичної композиції, в якій через музику, слово й образи було проведено паралель між подіями минулого та сьогодення. Це стало головною ідеєю вечора: показати незламність і силу нашого народу, який завжди знаходить у собі сили боротися та перемагати.Захід розпочався з молитви за упокій, які відправили священно служителі отець -декан Іван та отці: Роман і Олег.

Сценарій заходу розробив і втілив у життя режисер-постановник Артем Ловягін. Особливого звучання події додали музичні номери, що вдало перепліталися з драматичними виступами.

Літа 7441-го від створення світу, літа 1933-го від Різдва Христового був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу, ані моровиці. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду пішло в могилу — старих, молодих і дітей, і ще ненароджених у лонах матерів” — такими словами у Косові розпочали вечір пам’яті невинно загиблих у роки великої трагедії українського народу, Голодомору 1932-1933 років.
Коли голод став зброєю… Коли український народ намагалися знищити, вириваючи з рук хліб, віру, саме життя… Тоді, у найважчі холодні і голодні часи, наша віра не згасла, наш дух вистояв, нація як проросла зернина відродилася для нової боротьби зі споконвічним ворогом незламних людей, які вміють перетворити горе у силу, втрати – у незламність.

Сольним виконанням на фортепіано вразив слухачів учень Косівської школи мистецтв Олексій Мерещук. Камерний ансамбль тієї ж школи мистецтв під керівництвом Дмитра Обушака створив гармонійну музичну атмосферу, яка торкалася кожного серця. Ірина Баранюк своєю грою на скрипці додала вечору проникливої лірики, а актори Віра Борис та Роман Улей у театральних виступах передали глибину почуттів і силу духу українського народу.

Технічна команда працювала бездоганно: звукорежисер Степан Білик забезпечив чистоту й багатогранність звучання, режисер по світлу Роман Мицкан створив яскраву візуальну динаміку, а режисерка відеоконтенту Дарія Семанюк вдало доповнила виступи оригінальними відеопроекціями.

Цей вечір став справжнім свідченням того, що культура — це той міст, який об’єднує минуле й сучасність, допомагає зрозуміти себе й свою історію. Завдяки творчому підходу всієї команди організаторів і виконавців захід не лише залишив яскраве враження в серцях глядачів, а й нагадав про силу і незламність нашого народу, які завжди залишатимуться основою для побудови майбутнього.

Такий вечір пам’яті є прикладом того, як мистецтво допомагає зберігати історичну пам’ять, укріплювати національний дух і надихати на нові звершення.

Будинок культури та дозвілля Косівської міської ради

Share