«Несе» добро людям

8 жовтня — Міжнародний день листоноші.

Хочемо розповісти вам про людей нелегкої, але надзвичайно важливої професії — про листонош.

Особливої уваги заслуговують працівники поштової служби у сільській місцевості. Бо вони, не зважаючи на погодні умови — в спе­ку чи холод, дощ і буревій, доставляють людям не лише пенсію, газети, кому­нальні платіжки, але і, за потреби, — продукти першої необхідності.

Листоноша — це людина, котра завжди вислухає, порадить і розрадить. Особливо важли­во це для людей похилого віку. Бо з ким, як не з листоношею, самотня літня людина може щиро і відверто поговорити, поділитися останніми новинами?!

Про такого самовідданого, щирого, відповідального, порядного і чесного пра­цівника поштової служби — наша розпо­відь.

Іван Миколайович Крутчак працює у поштовому відділенні зв’язку села Роз­токів з 1990 року. Народився 8 лютого 1966 року. У Розтоках пройшли його ди­тинство і юність. Після закінчення школи продовжив навчання у автодорожньому технікумі у Надвірній. Після його закінчен­ня влаштувався на роботу до поштового відділення у рідному селі. Тут працює і до сьогоднішнього дня.

Живе Іван Миколайович зі своєю ста­ренькою мамою на віддаленому присілку Підпасіках. Обслуговує жителів декількох участків села: Луги, Закамінь, Губки, Підпасіки, Рабинець, Влоги. Щоб перейти з одного присілка на інший, Іван Крутчак долає пішки дуже далекі відстані. Напри­клад, коли йде на присілок Рабинець, то на це витрачає цілий день. Щоб встиг­нути всіх обійти, йому потрібно прокинутись о шостій годині ранку, а додому повертається після обіду, а буває — і надвечір.

Іван Миколайович — добрий друг і активний помічник районної газети «Гуцульський край». У другому півріччі на його дільниці наш часопис передплатили майже сто жителів.

Він розповів, що «Гуцульський край» передплачують і читають люди різного віку, а не тільки пенсіонери, як це бага­тьом чомусь здається.

— Намагаюся зацікавити людей, за­пропонувати їм цікаві газети, щоб люди читали, бо не всі мають доступ до Інтернету і дорогі мобільні телефони, — каже Іван Крутчак.

Він дуже доброзичливий, завжди гото­вий допомогти. Часто жителі присілків, які він обслуговує, просять його оплатити ко­мунальні послуги. Щоб односельчани не йшли далеко, листоноша погоджується зробити це замість них, бо чудово розу­міє, як тяжко стареньким жителям відда­лених присілків долати такі відстані.

Добрі справи дають свої плоди. За лю­дяність, доброту, чесність і порядність в селі його люблять, шанують і поважають.

Колеги Івана Крутчака також відгу­куються про нього якнайкраще. Кажуть, що такого листоноші більше немає і не знайдуть, що працювати з ним приємно і добре. Вони не уявляють свій маленький колектив без Івана Миколайовича.

Начальниця відділення поштово­го зв’язку с. Розтоків Марія Василівна Скрипчук розповіла, що Іван Миколайо­вич ніколи не змінював місця роботи, все життя працював тут, і лише один раз за свою трудову біографію був на лікарня­ному — коли потребував стаціонарного лікування.

— Він надзвичайно відповідальний, добросовісний, чесний і скромний праців­ник, — зазначає Марія Василівна. — Робить все по совісті, людям «несе» не лише лис­ти, газети, пенсію та продукти, а й добро. За це його всі люблять. Ніколи не скар­житься на обставини, на погодні умови, на далекі і складні відстані, які змушений до­лати. А буває по-різному, але він не зва­жає на перешкоди, бо знає, що на нього чекають. Це його покликання — працювати з людьми. Не кожен психолог знаходить підхід до них, а він це робить дуже легко, — каже Марія Скрипчук.

З нагоди професійного свята хочеться подякувати всім поштовикам, передусім листоношам, за їхню нелегку і недооці­нену працю. Ви є тією рятівною ниточкою, що з’єднує людей з друзями та рідними, з навколишнім світом.

Особливо важливим є цей зв’язок для людей похилого віку. Саме ви даруєте їм приємні миті живого спілкування, розповідаєте добрі новини, ділитеся з ними особистим досвідом, до­помагаєте. І головне — не втомлюєтеся це робити.

Щиро дякуємо вам за це!

Лілія Заячук.
«Гуцульський край», №40, 7.10.2022 року