Не словом, а ділом!

ДП «Кутське ЛГ» є одним із найбільших наповнювачів бюджету нашого району.

За 2017 рік підприємство сплатило до бюджету усіх рівнів 3425000 гривень. За 6 місяців цього року сплачено 2255000 гривень. На підприємстві трудиться 105 працівників. Основним із завдань ДП «Кутського лісового господарства» — ефективне ведення лісового господарства, збереження і примноження лісу. Важливим завданням є забезпечення деревиною місцевого населення, шкіл, лікарень та інших соціальних сфер.

У зв’язку з подорожчанням ціни на газ зросла потреба у дров’яній деревині, лише з розрахунку 5 куб.м деревини для опалення одного господарства. Район потребує значну кількість дров’яної деревини. Тому наше підприємство проводить заходи для своєчасного забезпечення деревиною до початку опалювального сезону, було розроблено пільгові ціни на деревину для високогірних населених пунктів.

Лісівники підприємства впроваджують нові природозберігаючі технології при розробці лісосік, які максимально забезпечують природне поновлення. Навесні посаджено 6 га культур і залишено 19 га під природне поновлення.

ДП «Кутське ЛГ» за минулий рік зрубало 12,8 тис. куб.м деревини, що складає 16,8% річного приросту. Розроблена програма про перехід від суцільного до вибіркового способу проведення рубок. Більша частина деревини після рубок залишається для потреб населення, інша іде на забезпечення в деревині плитних підприємств і на виконання аукціонних зобов’язань. Середня заробітна ппата зроспа на 127% і складає 4700 гривень. Проводимо інтенсивну роботу над оновленням матеріально-технічної бази підприємства та відновлення нижнього складу з переробкою деревини, що в свою чергу дасть нові робочі місця і збільшить надходження коштів до бюджету району. Підприємство також дбає про розвиток туристичної мережі на території лісового фонду району.

Прокладаємо нові туристичні маршрути та облаштовуємо місця відпочинку на території Яблунівського, Косівського, Березівського, Космацького та Кутського лісництв. Започатковано маркування GPS-трекером. Прикладом того є новий туристичний об’єкт на території Косівського лісництва «Криївка-музей» у с. Пістині, де виконано масштабну роботу з благоустрою цієї території завдяки співпраці лісгоспу, пістинської громади та районної влади. Цей об’єкт має сполучення з маршрутами (стежками вояків УПА) у населені пункти Микитинці, Соколівку. Це рекреаційне місце відвідує численна кількість туристів з різних областей та з-за кордону. Цього місяця з офіційним візитом відвідала делегація з Канади та США, вони були приємно вражені зробленою роботою на згаданому об’єкті.

Цього року вперше було проведено на території «Криївки-музей» літнє дитяче таборування, де з дітьми нашого району проводили патріотичне та екологічне виховання. Розробляємо проекти із розширення туристичного об’єкта, а також створюємо умови для здорового активного відпочинку різних вікових категорій дітей. Зокрема іде активна робота над програмою, яка дасть можливість встановити на цьому об’єкті трьохрівневий мотузковий парк.

Одним із важливих напрямків ДП «Кутське ЛГ» — це екологічне виховання молоді. На базі підприємства працює два шкільні лісництва (Яблунівське та Пістинське), зокрема вихованці Пістинського неодноразово посідали призові місця на обласних зльотах шкільних лісництв, їхні науково-дослідні роботи були відзначені на державному рівні.

На базі Пістинської ЗОШ І-ІІІ ступенів було проведено обласний семінар шкільних лісництв, адже це шкільне лісництво є прикладом для інших. Тут біля школи діє модель базового розсадника, де діти власноручно займаються висіванням насіння черенкуванням, доглядом за сіянцями і саджанцями. У травні цього року було відкрито при цій школі сучасний кабінет лісівництва, який обладнаний стендами, макетами та наглядною агітацією на лісівничо-екологічну тематику. Завдяки співпраці між школою і лісгоспом є результат із екологічного виховання молоді, адже молодь це наше майбутнє і наше завдання як лісівників і педагогів — привити любов та бережне ставлення до природи, повернути довіру до лісової галузі, адже лісівнича галузь являється однією із основних галузей нашої держави. Не одне покоління лісівників потрібно для того, щоб виростити спілі насадження лісу, адже це довготривалий процес який потребує фахового всебічного підходу.

Проблемою у лісовій галузі є те, що приходять і випадкові люди, які дискредитують цілу систему лісового господарства. За період нового керівництва лісгоспу за недобросовісну роботу і систематичне невиконання своїх посадових обов’язківдирекція лісгоспу звільнила з роботи двох лісничих і чотирьох майстрів лісу. Дирекція також працює над тим, щоб придбати техніку для ремонту доріг, адже більша частина лісових доріг знаходиться в жахливому стані для експлуатації, частина яких є туристичними маршрутами на різні об’єкти. Підприємство зіткнулося з глобальним висиханням смереки. Минулого року додалося ще масове висихання ялиці. У грудні 2017 р. були масові вітровали бука. За допомогою звернулися до науковців Львівського лісотехнічного університету зокрема до професора М.І.Сороки, де спільно з працівниками лісгоспу взяли зразки хвої, деревини, лісової підстилки і відправлено за кордон для встановлення причини всихання ялиці, адже у нашій державі зробити такі досліди неможливо.

У лютому цього року прийшли результати досліджень і було встановлено, що причиною її висихання є рак-водянка (проявляється через рік після посушливого літа), який за короткий період часу призводить до висихання. Нині розробляємо заходи із попередження та реагування на цю хворобу. Проведено наукове дослідження і встановлено причину вітровалів бука, адже для бука не притаманне явище вітровалів, оскільки він має змішану кореневу систему, яка забезпечує надійне його втримання у ґрунті. Через багаторічну діяльність трутовиків центральний корінь відмирає, дерево ослаблюється і піддається впливу зовнішніх несприятливих факторів. Проводимо детальний аналіз впливу трутовиків для того, щоб запобігти поширенню цієї хвороби, переважаючою породою у нас є бук, він є другою за поширеністю породою у Карпатах.

Також працюємо над збереженням і відтворенням фауни. У ДП «Кутське ЛГ» є вольєрне господарство, де завдяки співпраці з Бьорном кожного року випускають у ліси оленя благородного та кабана. Проводимо робота із оновлення та створення нових біотехнічних споруд.

Прикрим є той факт, що замість того, щоб працювати та брати участь у вирішенні проблем лісового господарства, окремі працівники НПП «Гуцульщина» провокують конфліктні ситуації. Прикладом є стаття надрукована у газет/ «Гуцульський край» №25 від 22.06.2018 р., де зазначено, що «через діяльність Кутського та Коломийського лісокомбінатів, а після їх реорганізацій — Кутського лісгоспу, екосистеми Косівського району зазнали значного антропогенного трансформування, потребували переформування і відновлення до первинного стану». З вищенаведеного можна зрозуміти, що ліси в районі були знищені вщент, і тільки створення парку може все врятувати. Хотілось би запитати науковців, звідки у НПП «Гуцульщини» з’явились сотні гектарів спілих перестійних насаджень основних лісоутворюючих порід середній вік яких більше ста років. Це, що вони за шістнадцять років виростили такі насадження?

Ці насадження отримав парк у спадок завдяки добросовісному фаховому підходу не одного покоління лісівників. Нас непокоїть той факт, що якраз знищені лісові масиви за останні 16 років, які передані парку під охорону зокрема на території Пістинської сільської ради, суцільними рубками було вирубано біля десяти гектарів лісу, при цьому рубок головного користування офіційно у парку немає, назвавши рубку суцільно-санітарною, — під сокиру попали здорові насадження. За перший рік створення парку з одиниці площі, він зрубав деревини більше ніж лісгоспом. Виникає питання, з якою метою створено Національний парк? Якщо на сьогоднішній день основний дохід парку є з продажу деревини, який складає більше 90% від сумарного доходу.

Замість того, щоб займатися вирішенням глобальної проблеми масового всихання смереки, зокрема на хребті «Брусний», де цілі масиви майже 20 га, всохли декілька років тому і є осередком розповсюдження шкідників і хвороб, несуть велику пожежну небезпеку, то вони займаються розпалюванням ворожнечі. Свій потенціал потрібно направляти в русло добрих справ, які позитивно мають вплинути на розвиток лісового господарства району.

Хто любить
паростки кленові,
Хто діброви молоді ростить.
Той достойний
людської любові,
Бо живе й працює для століть.

П. Пліхтяк, П. Іванишин, А. Ониськів.

«Гуцульський край», №29.06.2018 року

Share