Малі школи важливі
Мені було приємно минулої п’ятниці відвідати Космач-Банівську. До неї — приблизно 3 км від центру Космача. Тут навчаються 46 учнів — від першого до дев’ятого класу. Цього року немає шостого, а дев’ятий клас з трьома учнями не вважають повним.
Це четверта гірська школа, яку я відвідала. Хоча вони всі відрізняються одна від одної, мають і деякі суттєві подібності. Я спостерігала за учнями початкових класів, які разом працювали над проектом. Вони були організованими і добре співпрацювали один з одним. Діти на уроках з української мови читали для мене вірші. Я помітила, що картини на стінах класних кімнат — це портрети українських поетів. Математик показав мені, як він працює із задачею, а потім пише опис роботи на дошці. Всі учні були цілеспрямованими і напружено працювали.
На відміну від американських шкіл, класні приміщення мають небагато оздоблення. Проте мені подобається, що на портретах — поети та письменники. (Усі — чоловіки! Я повинна запитати: «Де фотографії ваших жінок-поетів і письменниць? Чого прагнути вашим дівчатам?»).
Особливо мене вразили дві речі. Перша — в школі навчають рукоділля: вишивки, в’язання і гачкування. Друга — короткі перерви між заняттями, що дозволяє дітям гратися на подвір’ї.
Мистецтво та музика скорочуються з навчального плану в школах по всій Америці, а перерв практично немає. Я вважаю, що перерва для гри між уроками полегшує життя дітей і поліпшує увагу на заняттях.
Моє село у штаті Мен (США) має хороші дороги, але там немає школи. Багато років тому її закрили, і діти почали відвідувати школу в місті Фармінгтон — за вісім кілометрів. Вони їздять шкільним автобусом до центральної школи, а співвідношення учнів і вчителів у класних кімнатах — це двадцять учнів до одного вчителя та одного помічника вчителя.
У Космач-Банівській школі є дев’ятнадцять учителів. Але лише вчителі 1–4 класів навчають п’ять днів на тиждень. Я вважаю, що велика кількість учителів дозволяє приділяти дітям більше індивідуальної уваги, а це згодом допоможе їм бути успішними.
Школи важливі для села. Моє село Темпл втратило свій центр, разом зі своєю школою. Добирання до Фармінгтону стало повсякденною справою. Зрештою наші церкви та магазин закрили.
Є багато наслідків закриття школи. Втрата серця села є лише одним із них. Якщо Космач-Банівську школу закриють, то для транспортування дітей до центральної школи Космача має бути автобус. У негоду дітям буде важко добиратися — навчатися стане важче, це призведе до безграмотності. Дев’ятнадцять вчителів і працівники школи не матимуть роботи, а це також створить складнощі для громади. Але, мабуть, найважливішим є те, що діти витрачатимуть більше часу на день, віддалятимуться від своїх сімей і громади.
Школи часто закривають, щоб заощаджувати гроші для громади. Я вважаю, що необхідно дбати про те, щоб не викидати пташенят із гнізда. Малі школи важливі!
Джанін ВІНН, волонтер Корпусу Миру
Вміст цієї статті мій особисто і не відображає жодної позиції уряду США чи Корпусу Миру.
«Гуцульський край», №38, 22.09.2017 року