Село не матиме свого представника
Шановні старокутчани!
Щиро дякую вам за високу оцінку моєї скромної громадської і депутатської діяльності за період вже минулої каденції, а також за вашу громадянську позицію у виборчому процесі.
Завдяки вам я переміг на виборах зі значним відривом — набрав 21 відсоток від кількості голосуючих (1790), проте, районним депутатом не став, завдячуючи нашим недолугим законам про вибори, за які проголосували наші з вами «народні обранці». Одним словом, чим гірше — тим краще. Все це негативно вплинуло на представництво у районній раді від великих населених пунктів, адже віддавши за ту чи іншу партію максимальну кількість голосів, ми не змогли привести свого кандидата у депутати до районної ради, маючи незначні відсотки. А в малих селах, за наявності 300-400 голосуючих, — кандидат набирав всього-на-всього 100–150 голосів і отримав 30 відсотків, що дає йому змогу пройти до ради. Таким чином, малі села мають від одного до трьох депутатів у Косівській районній раді.
Я вважаю, що це є порушенням прав громад району, які не матимуть свого представника у районній раді, тим більше у таких великих населених пунктах, як Старі Кути та інші.
Отже, ми втрачаємо контроль над районним бюджетом, перерозподілом бюджетних коштів, не братимемо участі у розподілі фонду регіонального розвитку, у сфері туризму, культурно-спортивній галузі та у багатьох програмах соціально-економічного розвитку села.
Низька явка на виборах, амбітність деяких громадян у виборчому процесі і в самому селі призвели до таких невтішних результатів — громада села вибори програла, не маючи свого депутата у районній раді. Однак можливість об’єднати зусилля усім учасникам перегонів, кандидатам у депутати до Косівської районної ради, незважаючи на партійну приналежність, — була. Тільки не було доброї волі і розуміння ситуації. А була можливість мати двох депутатів від нашого села, як мінімум.
Ще раз дякую усім односельцям за підтримку: і тим, хто голосував за мене, і тим, хто був проти моєї кандидатури. Ми — одна сім’я, еліта, не «банно-гаражна», а справжня, яка складається з усієї громади с. Старих Кутів, ґаздів, роботяг, підприємців, лікарів, вчителів і всіх тих, кому не байдуже наше село.
Я хочу ще раз звернутися до наших старокутчан. Не будьте байдужі! Беріть активну участь у керівництві селом, адже це ви є власниками на нашій землі. Беріть участь у всіх заходах, які проводять у нашому селі і присвячують видатним людям, подіям, дням незалежності, УПА, Січових стрільців. Пам’ятаймо та шануймо полеглих у боях за волю України — наших односельчан. Цінуймо патріотизм нинішнього покоління нашого села, яке, не шкодуючи сил, життя, — захищає нас від московського агресора…
Дякую учителям і учням старокутських шкіл за активну участь у вищеназваних заходах. Повірте, якби не вони і художні колективи під керівництвом Маркіяна Ковалюка, у залі не було би нікого, крім десятка активістів села…
Вибори відбулися, виборці з полегшенням зітхнули… Нарешті!!! А що далі? Сьогодні немає депутата, завтра — сільського голови, післязавтра — держави, а потім — і волі. Все це через нашу байдужість.
Слава Україні, слава патріотам нашого села, які воюють на сході нашої країни! Слава герою Миколі Будзу, який був не байдужий — загинув за нас, наше село!
Богдан Чепига,
с. Старі Кути.
«Гуцульский край», №45, 6.11.2015 року
