Юрій Плосконос: «Я йду в мери Косова, бо відчуваю, що люди хочуть змін!»

Юрій Олександрович Плосконос
Юрій Олександрович Плосконос (44 роки) народився та проживає в Косові. Навчався він в Косівській середній школі №2, згодом закінчив Івано-Франківську медичну академію. До 2000 року працював у Косівській ЦРЛ онкологом та хірургом. Протягом останніх 15-ти років Юрій займається підприємницькою діяльністю. Одружений, виховує двох дітей. Є депутатом та головою депутатської фракції ВО «Свобода» в Косівській міській раді. Зараз Юрій один із семи кандидатів на посаду міського голови Косова. Ми вирішили більш детально поспілкуватись із Юрієм Плосконосом та дізнатись яким чином він хоче змінити наше рідне містечко над Рибницею.

— В 2014 році ви розпочали волонтерську діяльність в рамках руху «Свій за свого». Чи багато вдалося зробити за рік в рамках допомоги бійцям?

— В липні 2014 року ми почали волонтерську діяльність. З того часу залучили коштів на суму близько півтора мільйонів гривень. За ці гроші ми змогли придбати: військову форму, взуття, спорядження. Одягнули та екіпірували понад 400 бійців — переважно, це хлопці з Косівського району. Також організовували збір та відправку на передову та в навчальні центри продуктів харчування. Організували виробництво в Косові та Старих Кутах сушених наборів продуктів для готових страв, які високо оцінили наші солдати на передовій, під час активних бойових дій минулою зимою. Все це було зроблено завдяки активності косівської громади, громад Кутів та Старих Кутів, Смодної, церковних громад, кредитної спілки «Косівська». Багато допомогли підприємці: М. Кушнірчук з Шешорів, А. Бурдяк з Смодної, Р. Дмитерчук і Т. Томчук з Косова та багато інших.

— Які проблеми бійців ви намагаєтесь вирішити зараз? Чи зменшилась кількість допомоги від людей протягом останнього часу?

— Важка економічна ситуація в країні за останній рік привела до того, що об’єми допомоги від людей значно зменшились. І хоча забезпечення військових державою за останній рік покращилось, однак, в наших хлопців на передовій все ще є проблеми з матеріальним забезпеченням. Ми їх допомагаємо вирішувати в міру теперішніх можливостей.

— Розкажи про свою діяльність як депутата міської ради. Які проблеми міста Косів вдалося вирішити тобі особисто та фракції ВО «Свобода» загалом і які ще потребують нагального вирішення?

— Я б не виокремлював ролі якоїсь партійної фракції в житті міста. В минулому скликанні, на щастя, існувала група з активних депутатів, які попали в раду під різними партійними прапорами, але яких об’єднувало одне — бажання позитивних змін в Косові. З того що зроблено — повернуто багато об’єктів у власність громади. Вдалось загасити багато майнових та земельних конфліктів, які тягнулись роками та не допустити виникнення нових. Однак, на жаль, багато що можна було зробити та не зроблено. Не було належної співпраці між посадовими особами міської ради та депутатським корпусом, не залучались до співпраці соціально активні громадяни міста, особливо з числа молоді.

— Ти був активним борцем за збереження будівель КІПДМ ЛНАМ у власності міста. Чим завершився цей конфлікт і як ти це можеш прокоментувати?

— В 2010 році до нас звернувся тодішній директор Косівського інституту з проханням визнати право власності на майно за Львівською академією. Міська рада йому відмовила і визнала право власності на будівлі інституту за громадою міста Косова. Обласна прокуратура в 2015 році оскаржила дане рішення, з вимогою повернути будівлі в державну власність.

Міська рада, коли визнавала право власності за громадою, користувалася нормами закону про місцеве самоврядування. Але виявляється, що є кодекс 1963 року (діючий на той момент) і закон 1997-го року, які говорять, що майно вищих державних навчальних закладів та середніх спеціалізованих навчальних державних закладів має належати державі. Цієї норми приймаючи на сесії рішення, ми не знали.

Щоб ви розуміли, кожне рішення міської ради після сесії проходить експертизу в районного прокурора (прокуратура на той час мала функцію загального нагляду), який, в разі виявлення порушень законності, накладає протест на невідповідне законодавству рішення. Однак, районний прокурор порушень в даному рішенні не виявив, не дивлячись на те, що питання було далеко не рядове, так як експертна оцінка майна сягає майже 40 мільйонів гривень. Тож згідно процедури були виготовлені відповідні документи в МБТІ на право власності територіальної громади міста Косів в особі Косівської міської ради.

На даний час, завдяки судовому рішенню будівлі повернуто в державну власність і вони належать державі в особі Міністерства освіти. Трагедії з цього робити не потрібно. Єдиний негативний момент — це те, що в державі, в рамках реформи освіти, скорочується кількість вищих навчальних закладів і під це скорочення може попасти й наш інститут. Майно якого може виявитись непотрібним державі і піти з молотка. Обов’язок нашої громади слідкувати за розвитком подій і домогтись, щоб цей навчальний заклад, який заснований Косівською громадою ще в 19-му столітті і виховав багато поколінь народних митців і залишається культурним центром Косівщини та Прикарпаття — не зник разом з майном.

— Чи підтримуєш ти реформи із децентралізації влади в Україні?

— Звичайно, так. Реформа децентралізації — це насамперед зміни, які приведуть до того, що в місцевих громадах буде залишатись набагато більше коштів. Кошти — це відповідальність. Посадові особи вже не зможуть безпорадно розводити руками і переконувати, що їх бездіяльність зумовлена тим, що десь в Києві при владі сидять «погані дяді», які не виділяють гроші. Підвищення відповідальності приведе у владу нове покоління політиків і менеджерів, які утворять нові регіональні еліти. Кращі представники цих регіональних еліт згодом будуть керувати державою. Тобто через реформу децентралізації, — я бачу позитивні зміни в державі з часом.

— Що ти можеш сказати про останню редакцію закону про місцеві вибори? Чи позитивні ці зміни?

— Закон особисто мені не подобається. В першу чергу не подобається те, що в результаті виборів по цьому закону багато округів не буде мати свого представника, а на інших округах буде зразу по два депутати. Та найбільше не подобається те, що даний закон, як у нас прийнято, приймався в інтересах провладних партій. Сподіваюсь, що доживу до того моменту, коли кожна нова влада не буде переписувати закони і конституцію під себе.

— Ти відомий у Косові, як успішний приватний підприємець, хороший сім’янин та активний політичний та громадський діяч. Чим ти займаєшся на дозвіллі? Як проводиш вільний час?

— Вільного часу не так вже й багато. Люблю поїхати з сином на Дністер, порибалити. Ловимо виключно хижака, спінінгом. Цікавлюсь історією наших земель — початок нашої ери, існування Давньоруської держави та Перша світова війна на наших теренах. Багато читаю на ці теми.

— Що би ти хотів сказати косівчанам, як кандидат в мери міста — яка твоя програма і яким механізм її реалізації?

— Не буду обіцяти нездійсненного. У нас кожен обіцяє за свою каденцію відремонтувати в Косові дороги, (всі 55 кілометри), розвивати туризм, тощо. В принципі можу виділити основну тезу — я йду на посаду мера міста для того, щоб максимально захищати та втілювати інтереси громади міста, закласти якусь перспективу розвитку, утримати молодь в місті, зламати стереотип про владу, яка сидить в кабінетах і чекає коли до неї звернуться щось вирішити. Це стосується не тільки мене, але й однодумців, які балотуються в депутати міста Косів за списками ВО «Свобода» та «Конгресу Українських Націоналістів». Адже ми йдемо до міської ради вирішувати не якісь аморфні політичні питання, які виборцям постійно стараються нав’язати, а конкретні проблеми косівчан. Зберегти та примножити громадське майно. Потрібно запровадити конструктивний діалог між владою та громадою міста, в якому сторони повинні розуміти свої обов’язки та відповідальність за прийняття рішень.

Моя програма складається з восьми пунктів:

  1. Відкритість та публічність роботи міської ради у всіх сферах. Планую зробити доступною інформацію про всі видатки, щоб кожен бажаючий представник громади міг зайти на сайт і подивитись, яку заробітну плату отримують посадові особи ради, за якими цінами закуплено будматеріали закладені в кошторисах і тому подібне.
  2. Створення громадської ради при міській раді. Це орган громади міста, який має слідкувати за роботою депутатського корпусу та ради. Він буде складатись з числа жителів міста. Вважаю, що одна голова добре, а 10 краще. Планую при обговоренні шляхів вирішення проблем та розвитку міста крім профільних спеціалістів, залучати всіх небайдужих та соціально активних громадян. Також багато ключових питань в місті можна вирішувати загальними зборами жителів міста.
  3. Проведення інвентаризації земель та створення генерального плану міста. Це необхідно для того, щоб мати змогу планувати розвиток. Адже, не знаючи, де комунальна, а де приватна земля — неможливо створювати проекти розвитку та забезпечувати конституційні права громадян, зокрема, право на безоплатне отримання землі. З рештою, інвентаризація земель та генеральне планування міста дозволить позбавитись багатьох проблем в роботі міської ради.
  4. Благоустрій та озеленення. Планую здійснити недорогі проекти, які при мінімумі затрат підвищать комфорт Косова для його жителів та гостей міста. Це створення сквера на майдані Незалежності; біля пам’ятника борцям за волю України. Амбітніший план — це створення набережної біля пам’ятника І.Франку.
  5. Проблема вивезення сміття. Тут ідей та напрацювань багато, кого цікавить — підходьте, будемо вирішувати разом.
  6. Дороги, безпека руху, паркування. З метою підвищення безпеки, в першу чергу дітей — встановлення «лежачих поліцейських» по вул. Героїв Небесної Сотні на перехресті біля моста до інституту. Облаштування критих автобусних зупинок, зокрема знову ж таки, навпроти будівлі податкової, щоб люди, які повертаються з Косова додому, — могли очікувати автобуса хоча б із мінімальним комфортом. Впорядкування руху на аварійно небезпечних перехрестях — біля гімназії та на перехресті, що перед колишнім танком. Капітальний ремонт в першу чергу вул. Хмельницького від церкви до школи, потім Вітовського та Шашкевича з тим, щоб облаштувати нормальні комунікації на Москалівці.
  7. Нічне (вечірнє) освітлення, щоб воно працювало вчасно і в достатній кількості
  8. Вирішення проблеми бродячих тварин, шляхом їх стерилізації. Це гуманний метод, який дозволяє вирішувати цю проблему в межах закону. Вважаю, що якщо реалізувати тільки перелічені пункти, то все це досить позитивно вплине на туристичну привабливість і комфорт нашого міста. Більш амбітніші ідеї стосуються соціальної сфери розвитку, будівництва та модернізації різних інфраструктур, але тут забігати далеко вперед не хочеться.

Також будемо працювати над різного роду співпрацею та проектами, щодо всебічного розвитку міста, для прикладу щось схоже на Івано-Франківське «Тепле місто», це дозволило б залучати людей до комунікації між собою, створювати різні громадські проекти, організовувати культурно-масові заходи, які би дозволяли популяризувати наше традиційне мистецтво, культуру та залучати більше туристичних потоків до міста та регіону.

Звичайно, це все буде майже нереально втілити в життя, якщо не заручитись підтримкою косівчан. Тому я і вирішив балотуватись на посаду голови міста, адже вірю, що люди в місті готові і мають бажання змінювати щось навколо себе в кращий бік, а я зі свого боку буду старатись докласти максимум зусиль для цього.

Розмову вів Тарас ПАСИМОК. Фото Романа ПЕЧИЖАКА.

Share