У рідному слові
Вимовляю слово, наче п’ю з криниці,
Вимовляю друге, наче їм землі.
Я у рідній мові, наче в зоряниці,
Наче у жар-птиці на яснім крилі.
Знов лечу у небо разом з яворами,
Солов’ї щебечуть навздогін мені.
Палений в дитинстві грізними вітрами,
Я у ріднім слові, наче у вогні.
Нашепчіть любові молоді ялиці,
Нашепчіть відваги мужні явори!
Я у ріднім слові, наче у каплиці
Посеред молитви, посеред жури.
Вимовляю слово, мов сльозу втираю.
Поможи нам, Боже, нині і вовік!
Я у рідній мові так, неначе в раї.
І сльоза солодка котиться з повік.
Богдан РАДИШ-МАРИНЮК
