Живе Тарас у пам’яті народній…
Кожне покоління бере з невичерпної спадщини Т.Г.Шевченка те, що є найближчим, найріднішим для сучасності. Значення Шевченкого слова для людей заповітне.
На початку березня у селі Лючі відбулося свято «Слухайте голос безсмертний Тараса». Всіх єднали слова: «Реве та стогне Дніпр широкий». З цієї пісні церковний хор села під керівництвом Михайла Струка розпочав урочистий захід. Також звучали пісні у виконанні чоловічого гурту «Соколи» і ансамблю хлопчиків «Легіники» (кер. М.Струк). Співали душевно… Здавалось, Шевченкове слово проникає у саму сутність вікових традицій, торкається найглибших почуттів.
Не обійшлося і без музичного сценічного дійства «По діброві вітер віє». У глядачів з’явились сльози. Дівчата-школярки змогли щиросердечно передати почуття ліричної героїні Шевченкової «Тополі». Звучали мелодійні голоси І.Токарчук, О.Голдищук, М.Федорак, Г.Паланюк, а також наймолодшого учасника Любомира Зінчука. Атмосфера свята дарувала прекрасний настрій, пробуджувала теплі почуття і віру в те, що стежина до Тараса не заростає і не заросте ніколи.
Наприкінці церковний хор виконав «Заповіт». Директор Будинку культури Г.Склепович подарувала дітям невеликі солодкі подарунки, а всі учасники свята разом заспівали «Многая літа».
О. ЗАЯЧУК,
ведуча свята.
