Цукровий діабет — неінфекційна епідемія

Проблема цукрового діабету в Україні, як і в усьому світі — одна з ключових медико-соціальних проблем суспільства. Вона стосується великої частини населення і характеризується великими показниками тимчасової втрати працездатності. Останнім часом вчені-ендокринологи, характеризуючи ситуацію з поширення цукрового діабету у світі, все частіше застосовують термін «неінфекційна епідемія». Неминучі важкі ускладнення, різке зниження якості життя — до цього призводить поширена недуга. Захворюваність на цукровий діабет неухильно зростає, що обумовлює постійний пошук оптимальних схем лікування і шляхів профілактики цієї патології.

За останні роки в лікуванні цукрового діабету відбулися докорінні зміни, які торкнулися принципів дієтотерапії цього захворювання. Дієтотерапія залишається не лише основою лікування будь-якої форми цукрового діабету, вона повинна бути максимально прийнятною для конкретного хворого. Не варто розраховувати на те, що застосування найновіших препаратів інсуліну і схем інтенсивної терапії дозволяють хворим перебувати на так званій вільній дієті.

При цукровому діабеті слід дотримуватися таких принципів харчування:

• обмеження прийому легкозасвоюваних вуглеводів, оскільки через їхнє швидке всмоктування в кишечнику значно підвищується рівень цукру в крові і виникає поява його в сечі. їжа повинна містити нерафіновані вуглеводи (овочі, крупи) з достатнім вмістом клітковини;
• вуглеводи розподіляються між прийомами їжі рівномірно протягом дня;
• їжа повинна містити невелику кількість жирів, половина яких має бути рослинного походження;
• калорійність дієти має бути адекватною енергозатратам хворого;
• вуглеводи є основним Джерелом енергозабезпечення хворого.

У середньому, в добовому раціоні хворого має бути 350 г вуглеводів. Така кількість міститься у 250 г хліба, 200-300 г картоплі, 60 г круп, 0,5 г молочних продуктів. Майже третина добової потреби у вуглеводах повинна забезпечуватися овочами і фруктами, особливо в літньо-осінній період, оскільки вони є основним джерелом мікроелементів, вітамінів, грубої клітковини, пектинів.

Популярністю користується так званий прибалтійський метод, — кожного дня у дієті хворого на цукровий діабет має бути капуста у вигляді салатів, а також капустяний сік. Враховуючи біоритми функції печінки, підшлункової залози, тонкого кишечника, склянку капустяного соку рекомендують пити зранку, а салати їсти вдень або ввечері.

Основною одиницею виміру при заміні вуглеводів у деяких країнах вважають хлібну одиницю, якою користуються при розрахунку добової кількості вуглеводів. Цей умовний коефіцієнт (1ХО) містить 10-12 г вуглеводів і приблизно дорівнює одному шматку хліба.

Так, 1ХО містять одне яблуко, один персик, одна столова ложка манної, гречаної, пшоняної або перлової крупи, 250 мл молока або кефіру, столова ложка борошна. Під час сніданку на 1ХО слід вводити 2 ОД інсуліну, а під час обіду або вечері — 1,5-1 ОД. На жаль, в Україні не вдається привчити хворих на цукровий діабет до користування хлібною одиницею. Наслідок цього — широке поширення ожиріння.

Особливу увагу необхідно звертати на додаткове введення вітамінізованих продуктів у зимово-весняний період року. Багаті вітамінами напої з шипшини, чорної смородини, горобини, а також цитрусові. Джерелами вітамінів також є квашена капуста, морква, буряк, зелений горошок, цибуля. Дуже корисним при діабеті є топінамбур (земляна груша).

Хворим на цукровий діабет лікарі не рекомендують вживати спиртних напоїв.

Через часті ураження печінки і шлунково-кишкового тракту при діабеті рекомендується кулінарна обробка продуктів харчування з обмеженням солі, з переважним приготуванням їжі у вареному, тушкованому і запеченому вигляді. Тепер чимраз ширше в комплексному лікуванні хворих застосовують рослинні засоби.

В Україні широко використовується антидіабетичний збір з лікарських рослин «Арфозетин», до складу якого входять чорниця звичайна, квасоля звичайна, хвощ польовий, шипшина, звіробій і ромашка аптечна.

При цукровому діабеті рекомендують вживати лісові ягоди — чорницю, брусницю, суницю. 1-2 чайні ложки листя і ягід
заливають склянкою окропу, настоюють і випивають за 3-4 прийоми протягом дня.

Широко застосовують квасолю (відвар із стручків — 100 г стручків на 1 л води), горіх грецький (50 г сухого листя залити 1л окропу — пити по півсклянки тричі на день), лавровий лист (10 листків заливають трьома склянками окропу, настоюють 2-3 години і приймають по півсклянки тричі на день), настій хрону у суміші з кислим молоком (1 столову ложку тертого хрону залити 5 склянками окропу і пити по 1 столовій ложці тричі на день з кислим молоком). При застосуванні фітотерапії слід пам’ятати про можливість звикання організму до рослинних засобів і необхідність раціональної заміни рослин через 1-1,5 місяця. Народні знахарі рекомендують не споживати цукор, все, що містить цукор і крохмаль: хліб, рис, крупи, ізюм. Потрібно їсти якнайбільше нежирного м’яса (телятини, курятини, кролятини), свіжих фруктів, за винятком бананів, черешень, слив, в яких багато крохмалю. Дуже добре споживати нежирні молоко, сир, кефір.

І якнайбільше сміятися, бо сміх поліпшує стан хворого, знижує відсоток цукру в крові.

Л. Ілик,
районний ендокринолог.