Сіяч Божого Слова

Митрофорний протоієрей Іван Близнюк належить до нового покоління священиків, які вміють запалити словом людські серця, сіяти у них зерна віри, надії, любові, своїм прикладом спонукають робити добро.

Пригадую, з яким захопленням колеги з різних областей України розглядали фотографії дитячого майданчика біля храму Божого у Старому Косові, як дивувалися, що біля церкви, на Поливаний понеділок, отець Іван проводив змагання молодих ґазд, а в Різдвяні свята, після служби Божої, діти у храмі розігрували вертепне дійство. «У нас і у Великдень біля церкви сумно», — казали вони, — а у вас все тепло, якось породинному».

Тепло, бо зігріває тепло серця справжнього духовного отця, який прагне об’єднати парафію, наблизити людей до храму Ґосподнього, посіяти у їхніх душах зерно віри.

Народжений у священичій сім’ї, він з дитинства мав за зразок свого батька — о. Дмитра Близнюка, якого і зараз добре пам’ятають на Косівщині. Після закінчення навчання у Косівській школі №1 та музичному училищі ім. Д.Січинського у 1991 році він вступив до Івано-Франківської духовної семінарії.

23 лютого 1994 року — рукоположений у сан диякона Архієпископом Андрієм (Абрамчуком), а 3 квітня того ж року — у сан священика.

У 1994 році ректор КДА Єпископ Даниїл (Чокалюк) нагородив отця Івана правом носіння Наперсного золотого Хреста.

У 1994 році, після закінчення Духовної семінарії, вступив на 1 курс Київської Духовної Академії, яку закінчив у 1998 році з відзнакою.

У 1995 році Патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир (Романюк) возвів Івана Близнюка у сан Протоієрея.

У 1996 році Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет під час візиту його святості на Гуцульщину нагородив отця Івана Хрестом з оздобами.

Священиче служіння розпочав у Косові, Городі та Старому Косові.

У 1995 році перевівся на заочну форму навчання у Київській Духовній Академії і був призначений настоятелем храму Успіння Пресвятої Богродиці в с. Старому Косові Косівського благочииня.

У 2004 році Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Іоан (Бойчук) призначив його Косівським благочинним.

Отець Іван добре розуміє важливість виховання молоді, тому в 2005 році вступив на навчання у Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича (спеціальність — філософія — релігієзнавство), який закінчив у 2010 році. У цьому ж році почав працювати у Старокосівській ЗОШ І-ІІІ ст. учителем християнської етики.

28 серпня 2009 року — на престольне свято Успіння Пресвятої Богородиці, з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, Преосвященний Єпископ Іоан (Бойчук) нагородив отця Івана правом носіння Митри.

Отець-декан, митрофорний протоієрей Іван Близнюк у 2017 р. нагороджений високою церковною нагородою — орденом великомученика Юрія за заслуги перед УПЦ КП.

У 1992 році о. Іван поєднав свою долю з Іриною Сорохан, і вже 25 років вони у парі. Подружжя виховало двох дітей — дочку Христину та сина Романа, які навчаються у вишах.

За 45 років о. Іван зробив дуже багато, але його активний характер спонукає до постійної дії: біля церковного престолу і за вчительським столом, серед будівельників, які встановлюють церковну огорожу, і на толоці, на святкуванні роковин Шевченка і при відправленні автомобілів у зону АТО — скрізь присутній о. Іван.

Хоча храм збудовано, поставлено гарну огорожу, біля церкви постійно кипить робота, бо планів у священика дуже багато. Колись о. Іван поділився з парафіянами своєю мрією — посадити біля церкви бузковий гай, щоб дарував людям земну красу і чарував їх райським ароматом весняного цвіту.

Отакий він, настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці, митрофорний протоієрей Іван Близнюк — ревний сіяч Божого слова, пастир людських душ, наставник молоді і проста земна людина, щиро закохана у добро і красу.

Я. Тимофійчук.
«Гуцульський край», №36, 8.09.2017 року

Share