Форум Карпатської кластерної ініціативи

28 лютого, за підтримки Косівської районної та міської рад, у Косові відбувся захід під назвою «Форум Карпатської кластерної ініціативи».

Зустріч організували з ініціативи ГО «Агенство сталого розвитку», при співпраці із Києво-Могилянською бізнес-школою (KMBS). На форум завітали представники влади Косівського та Верховинського районів, пасічники, науковці та громадські активісти для ознайомлення із можливостями місцевого розвитку через створення кластерів.

Голова правління ГО «Агенція сталого розвитку» Ольга Ткачук, випускниця навчальної програми KMBS «Школа розвитку кластерів», розповіла присутнім, що ж таке економічні кластери, про успішні кластери в Європі, світі та в Україні та про потенційні можливості від таких утворень на Косівщині та Верховинщині.

За словами пані Ольги, такі великі міста, як Львів, Івано-Франківськ та Чернівці, вже протягом кількох років взяли курс на кластеризацію економіки, в першу чергу через ІТ-сферу, а згодом і в інших менш технологічних галузях, як, наприклад, ‒ виготовлення весільних суконь.

Цікавим відкриттям для присутніх став сучасний спосіб створення товарів. В світі є якийсь локальний регіон (місто, село), де виготовляють лише продукти одного типу (переважно Китай), а згодом вже готова (стандартна) продукція в Європі чи Америці «брендується» і за допомогою реклами та маркетингу продається споживачу, як фірмовий товар. Це дозволяє значно здешевити виготовлення продукції і отримати додатковий процент прибутку. Тому значна частина економіки світу і особливо Європи вже досить тривалий час побудована саме за кластерним типом ‒ «один регіон ‒ один товар». Економіка Фінляндії взагалі розділена на 9 мега-кластерів і такий спосіб ведення бізнесу приніс економічні плоди фінам.

Учасники форуму мали нагоду переконатись, що кластерні об’єднання є однією з найефективніших форм організації інноваційних процесів в регіонах, які сприяють підвищенню продуктивності праці, прискорюють темпи впровадження інновацій на виробництві, сприяють підвищенню конкурентоспроможності різних галузей економіки, не вимагають значних коштів і складаються з різних ініціатив, спрямованих на стимулювання учасників до співпраці.

Створення кластера дозволяє сформувати специфічний економічний простір, метою якого є розширення сфери вільної торгівлі, збільшення обсягів експорту продукції кластера, вільного переміщення капіталу та людських ресурсів. Запорукою успішності функціонування такої моделі економічного розвитку є, за словами Ольги Ткачук, об’єднання зусиль бізнесу, влади і науки.

Форум Карпатської кластерної ініціативи є заявкою на створення «Карпатського  кластера» ‒ основного будівельного блоку для економічного розвитку Івано-Франківської області. Такі ж зустрічі, як у Косові мають відбутися у всіх районних центрах нашої області.

Під час форуму було презентовано концепцію створення «Медового кластеру» із спеціалізацією на території Косівського району та «Сирного кластеру» із спеціалізацією на території Верховинського району. Також організаторами була озвучені плани, щодо створення сайту, де буде розміщення інформація про виробників меду, сиру та іншої «гуцульської» продукції.
Підтримку корисному проекту зі сторони влади підтвердили голова районної ради Павло Ванджурак та мер міста Косів Юрій Плосконос. Голова міста у своєму виступі зазначив, що раніше Косів був потужним центром садівництва і славився елітними сортами плодово-ягідних дерев не лише в Україні, але і в Польщі. Наші косівські яблука були справжнім брендом у Львові і варто ці екологічні та харчові традиції відроджувати в комплексі з медом та сирною продукцією.

Голова спілки пасічників району Остап Тимʼяк у своєму виступі розповів про велику роботу, яку пасічники вже встигли зробити за останні кілька років, а також про стратегію розвитку бджолярства на Косівщині. За його словами, однією із значних проблем, яка не вирішується роками, для пасічників є відкриття в центрі Косова магазину з медовою продукцією та всіма супутніми товарами бджільництва. Цей магазин міг би стати ще одним туристичним об’єктом серед туристів, які б змогли придбати якісний карпатський мед не лише в суботу на Смоднянському ринку. Корисним він буде і для місцевих пасічників, де продавались би всі необхідні атрибути для їхньої роботи.

Директор Яворівського центру народного мистецтва «Гуцульська гражда» Василь Лосюк зазначив, що Косівщина туристична неможлива без майстрів та продукції народного мистецтва, яке є невідʼємною  частиною культури гуцулів, як і традиційна бринза та мед і це потрібно врахувати при створенні кластера.

Начальник відділу агропромислового розвитку Косівської РДА Ярослав Новицький справедливо зазначив, що хоч почуті ідеї є цілком правильними, проте вони вже неодноразово були озвучені в попередні роки, в рамках різноманітних програм  та проектів економічного розвитку регіону.

Також під час обговорення прозвучала вдала ідея, щодо залучення майстрів косівської кераміки для створення глечиків та інших глиняних чи деревʼяних форм для зберігання меду. За словами Ольги Ткачук така модель продажу меду є популярною в Японії, де бджолині продукти дуже цінуються. В цьому і полягає ідея кластера ‒ формування якісних і вартісних продуктів в певному регіоні із залученням різних галузей економіки.

Косів, як медова столиця Гуцульщини, ‒ це справді цікавий концепт,  особливість, «фішка», яка могла б стати для нашого краю новим поштовхом для розвитку туризму. Втілити цю стратегію позиціонування в життя цілком реально і для цього не потрібно шалених грошей, адже серед туристів карпатський мед давно відомий і високо цінується. Відомо, що в Косові посередники часто купують мед за 100-150 грн, а в Києві чи Харкові продають за 200-400 за одну літру. Будемо сподіватися, що даний план з економічної кластреризації Косівщини буде втілено не лише на словах, але в реальних справах та з позитивним результатом для економіки нашого краю.

Тарас ПАСИМОК. Фото автора.

 

Довідково: Одним з найважливіших напрямків модернізації промисловості є її розвиток на основі кластеризації. В умовах посилення конкуренції між країнами і регіонами за інвестиції та розміщення найбільш перспективних видів діяльності на своїй території стало очевидно, що унікальні конкурентні переваги формуються не на національному рівні, а на рівні конкретних бізнесів, що функціонують на території регіонів, де висока концентрація взаємозалежних галузей.

Кластер ‒ це галузеве, територіальне та добровільне об’єднання підприємницьких структур, які тісно співпрацюють із науковими (освітніми) установами, громадськими організаціями та органами місцевої влади з метою підвищення конкурентоздатності власної продукції і сприяння економічному розвитку регіону. Група розташованих на території поселення або поблизу його взаємозалежних підприємств та організацій, які взаємодоповнюють і посилюють конкурентні переваги один одного. Це співтовариство економічно тісно пов’язаних і близько розташованих фірм суміжного профілю, взаємно сприяють загальному розвитку і зростанню конкурентоспроможності один одного.

На думку економістів, такі регіональні інноваційно-промислові кластери мають ряд переваг перед традиційними індустріально-галузевими формами організації бізнесу.

Ефективність кластерного підходу визначається також тим, що долається вузькогалузевий бачення економіки регіону. На відміну від галузевого підходу, по суті деформуючого конкуренцію за рахунок лобіювання інтересів окремої галузі або компанії і, як наслідок, «перетікання» вигод в одну з галузей, кластеризація дозволяє сформувати комплексний погляд на державну політику розвитку регіону з урахуванням потенціалу регіональних економічних суб’єктів.

У кінцевому підсумку розвиток економіки регіонів по шляху кластеризації дозволяє збільшити приплив капіталів і технологій, прямих інвестицій, які привносять в регіон окрім фінансових коштів і нові технології, і інтелектуальні ресурси, і управлінські навички, і всесвітньо відомі торгові марки.

Особливу увагу кластерам приділяє Євросоюз. Зокрема, взято курс на формування загальноєвропейської моделі, яка буде стимулювати і доповнювати національні та регіональні ініціативи, включаючи розвиток кооперації між кластерами.

Наявність кластерів дозволяє національним галузям розвивати і підтримувати свою конкурентну перевагу, не поступаючись їх навіть технічно більш розвиненим країнам.

Будучи точками економічного зростання, кластери стають об’єктом великих капіталовкладень, на яких зосереджено пильну увагу уряду і місцевих адміністрацій. Кластери мають підвищений економічний та інноваційний потенціал.

Share