Третій етнофестиваль «Кольорові пацьорки» у селі Прокурава

ІІІ Етнографічний фестиваль «Кольорові пацьорки» відбувся у Прокураві — у самому центрі гуцульського краю!

Цього разу я була гостею фестивалю – і зізнаюся, отримала неймовірне задоволення! Бо є місця, куди приїжджаєш не просто на подію, а ніби повертаєшся до чогось дуже справжнього. Саме таким для мене став фестиваль у Прокураві.

Гуцульщина тут звучить, співає, мерехтить барвами бісеру, живе у традиційному одязі, народних ремеслах, давніх рецептах і, найголовніше у — людях, у їх культурі та праці.

Виставки, майстер-класи, фольклорна програма, традиційні гуцульські страви, покази одягу, зустрічі з майстрами з Прикарпаття та Литви — усе це створило особливу атмосферу тепла, щирості й справжньої радості.

Щиро дякую організаторці фестивалю — народній майстрині, засновниці «Кольорових пацьорок», голові ГО «Роса Карпат», ініціаторці внесення елементу
«Традиційні жіночі прикраси із бісеру на Прикарпатті» до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України Марії Чулак за запрошення, гостинність і цю неймовірну атмосферу!

Сьогодні відбулась не лише подія, не лише фестиваль — це справжній простір, де культурна спадщина живе, бо її можна побачити, почути, відчути, доторкнутися до неї й понести далі.

Я їду з Прокурави з дуже теплим відчуттям та з думкою, що саме такі зустрічі сьогодні особливо потрібні. Бо саме в них наша сила, наша пам’ять і наша Україна
Дякую за прекрасні емоції, красу і день, який хочеться згадувати!

Влада Литовченко 

На відео — народний фольклорно-етнографічний ансамбль «Барви Карпат» (село Прокурава, Космацька територіальна громада) – один із найвідоміших аматорських колективів Гуцульщини, який уже понад чотири десятиліття зберігає та популяризує автентичну народну культуру Карпатського краю.

Колектив був створений у 1983 році з ініціативи вчителя та палкого шанувальника народного мистецтва Петра Гуцуляка. Саме він став першим керівником ансамблю, заклавши міцні творчі традиції, що передаються з покоління в покоління.

Сьогодні керівником колективу є Любов Коновалова, яка продовжує славні мистецькі традиції, дбаючи про збереження автентичного фольклору та розвиток народної творчості Гуцульщини.

Візитівкою ансамблю є автентичні гуцульські пісні, народні обряди, традиційні вечорниці, троїсті музики, старовинні танці та звичаї. Особливу цінність становить те, що в колективі творчість об’єднала цілі родини, завдяки чому традиції передаються від старшого покоління молодшому.

Є люди, які мріють про зміни. А є люди, які власними руками ці зміни творять. Саме такою людиною є Марія Чулак — ідейна натхненниця та засновниця етнофестивалю «Кольорові пацьорки». Завдяки її любові до рідного краю, невтомній праці та відданості своїй справі вже третій рік поспіль цей фестиваль збирає людей, закоханих у гуцульські традиції, культуру й автентику.

На запрошення пані Марії громадська організація «Союз українок Косівщини» разом із Кутським та Яблунівським осередками Союзу українок та народно-аматорським фольклорним колективом «Осіннє золото» взяли активну участь у фестивалі. Фольклорну програму наповнили виступи:

• ансамблю СУ Косівщини «Барва» з піснями «Косове мій» і «Карпати»;
• союзянки Кутського осередку Людмила Ковалюк з піснею «Два потоки з Чорногори»;
• сімейного тріо «Яворові струни» з піснями «На дворі червоніє» і «Ой вербо, вербо» Яблунівського осередку СК.

Окрім фольклорної програми, ми долучилися до кулінарної дегустації страв за давніми рецептами Гуцульщини та провели благодійний збір коштів на підтримку Збройних Сил України.

Наші осередки презентували справжні смаколики Гуцульщини:

• Союзянки Косова – голубці по-косівськи та різноманітні домашні смаколики.
• Кутський осередок – знаменитий кутський королівський смаколик.
• Яблунівський осередок – рогалики з ружею та буряники у сучасному виконанні.

Завдяки щедрості гостей фестивалю нам вдалося зібрати 4 750 гривень на потреби Збройних Сил України. Особлива подяка союзянкам Кутського осередку, які невтомно опікувалися благодійним збором та допомагали кожному охочому долучитися до доброї справи.

У виставці-ярмарку виробів декоративно ужиткового мистецтва наші союзянки представили свої вироби з пацьоркоплетіння Ілона Сорохан і Оксана Габорак, а також свої унікальні іграшки демонструвала Надія Ворончак.

Щиро дякуємо Марії Чулак за запрошення, натхнення й величезну працю. Саме завдяки таким людям наші традиції не просто зберігаються – вони живуть, розвиваються та передаються наступним поколінням. Нехай етнофестиваль «Кольорові пацьорки» ще багато років збирає людей, закоханих у Гуцульщину, її історію та неповторну культуру!

Було ФАЙНО!

Союз Українок Косівщини