Про зневіру тилу
«Не дивіться марафон, про пса патрона і перемогу за 2-3 тижні. Вам брешуть! Розкрийте очі» — каже військовий звертаючись до авдиторії по той бік екрану. До тиловиків у яких буцімто “завищені очікування”.
В мене для вас новини: вже ніхто не вірить в “2-3 тижні”, “пса патрона” і “рожевих поні”. Цей час пройшов рік тому. Зараз в тилу панує нова віра “все погано і ми вже програли”.
Тилові українці давно не дивляться марафон, вони читають телеграм канали. При чому не всі, а ті, які описують найгірший сценарій. Відео в ютубі з заголовком на зразок “Україна програє…”, “путін всіх переграв, адже…”, “нас всіх кинули…” набираєть шалені перегляди.
Конкуренція за те, хто більше налякає – шалена. А найкраще вміють лякати російські феесбешники. Вчора переконував одну жіночку не дивитися мутних блогерів з тіктоку, бо вона розплакалася переглядаючи відео, де якийсь незрозумілий тіп казав що “нам всім торба” і “треба терміново йти на переговори”. Запитання чи хоче цих переговорів сама росія стабільно ігноруються.
— Треба було підписувати договір в 2022!
— Який договір? Про що в ньому йшлося?
— Я не знаю, але треба було підписувати.
Російські іпсошки стають все більш ефективними і це сильно б’є по організації зборів. Бо для чого допомагати, якщо “ми вже програли”? Для чого мобілізація “якщо нас просто винищує наша влада”?
Так, вам не почулося, путін вже не такий поганий. Бо “він вже переміг”. Дехто в тилу починає діставати триколор з під подушки. Провсяк випадок.
Треба визнати кілька речей.
- Війна це погано. А тривала війна в яку ми зайшли і поготів.
- Життя несправедливе.
- Влада явно провалила комунікацію в 2022 році того, що відбувається насправді.
- Українське суспільство було розколоте ще з 2019 року. І тимчасове згуртування в 2022 було тимчасовим.
- Існує розкол між тими хто воює, допомагає фронту і тими хто залишається осторонь.
- Росія вдало користується всіма вищеперечисленими пунктами.
- Ми ще не програли, бо Україна ще існує.
- Критичне мислення і підбір джерел інформації надзвичайно важливі.
- Не створюйте завищених очікувань. Будьте реалістами.
- Ви або воюєте, або якщо покищо не воюєте – допомагайте армії. Залишатися осторонь це шлях до саморуйнування, деморалізації і в кінцевому – робота на ворога.
Далі буде тільки гірше, але допоки ми боремося – ми живі.
П.С. Підтримайте сьогодні будь який збір ваших близьких, друзів на армію. На українську армію
