Володимир Михайлович Сорохан
Народився 4 січня 1980 року в селі Старому Косові. Був наймолодшим у сім’ї. Ще в дитячому віці у нього сформувалися чіткі уявлення про добро і зло, порядність, шанобливе ставлення до духовних і моральних цінностей.
Закінчив Вербовецьку школу. Дружні стосунки з однокласниками підтримував протягом усього свого життя. Був здібним і творчим юнаком. Охоче займався народними танцями у Косівській дитячій школі мистецтв. Захоплювався музикою і спортом.
У 1998 році був призваний на строкову службу в Збройні сили України. Служив чесно та сумлінно. Був вірним військовій присязі, Українському війську та своєму народові.
У 2003 році Володимир одружився. У шлюбі народилися дві донечки — Ілона та Христина. Він був добрим майстром-різьбярем і токарем.
З січня 2020 року служив за контрактом у Збройних силах України. Був солдатом, майстром відділення спеціальних робіт ремонтної роти автомобільної техніки ремонтно-відновлювального батальйону.
Зник безвісти 24 лютого 2024 року. Як з’ясувалося згодом, Володимир загинув від отриманих поранень під час артилерійського обстрілу, завданого військовими формуваннями противника, поблизу населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області..
Володимир Сорохан свідомо і добровільно одягнув військовий однострій у важкі для України часи, став на захист Батьківщини. Він залишив у тилу рідних, відклав усі свої мрн і задуми на потім — після Перемоги. Відважно воював у зоні АТО і з перших днів великої війни, був мужнім, сміливим, відповідальним. Разом з побратимами боровся за незалежну, вільну, демократичну Українську державу, за своїх найдорожчих донечок, за кожного з нас.
Вічна пам’ять і вічна слава Герою!
