Свята «Рідної школи»
Свято з нагоди ювилею «Рідної школи» відбулося в Косові 11.X.1931 року року.
Почалося воно полевим богослужінням при вівтарі, поставленім під стіною буднику «Рідної школи» на площі Народного Дому, на яку входилося брамою, прикрашеною зеленю і національними барвами.
Стіну прибрали чудовими гуцульськими килимами, приватними і з місцевої килимкарні та прикрашено чатинням; над образом Богоматери зложено з галузок «1881—1931». Над усім повівали з даху й бічного балькону та з вікон українські національні прапори.
Погода була напричуд гарна. Народу коло три тисячі, всі з кокардками, дехто і з ювилейною відзнакою «Рідної школи» на грудях.
Службу Божу відправив о. Микитюк із Кут в асисті двох діяконів. При кінці Служби Божої виголосив Ідейну проповідь, пересипану добірними цитатами з Шевченка, о. декан Скобельський з Кут.
Підчас Служби Божої співав місцевий хор «Союзу Українок» під умілою управою 0. Гнатківського.
Після Служби Божої відбулася панахида за всіх померших членів і робітників «Рідної школи», до якої під проводом о. дек. Скобельського стануло 9 священиків. Рівночасно один священик переводив на тацу збірку на «Рідної школи».
Піснею «Боже великий» закінчилася церковна частина свята. По короткій перерві, призначеній для розібрання вівтаря, почалася на тій самій естраді академія. Започаткувала її дута орхестра читальні «Просвіти» ім. Михайла Павлика в Косові.
Опісля вийшов на естраду голова повітового кружка «Рідної школи» в Косові д-р Ґардецький, адвокат у Кутах, що створив академію гарною передуманою промовою. По нім виголосив довшу прегарну промову делегат Головної Управи «Рідної школи» Дмитро Николишин, проф. з Коломиї.
Дальше йшли короткі привіти: пп. послів Чукура від Української Парл. Репрезентації і Вахнюка від Української Соц.-Радикальної Партії, а після них витали свято; пп. Цюцюра, директор нар. школи в Кобаках, від Взаімної Помочи Українського Учительства, д-р Сабат від філії «Просвіти» в Косові, д-р Рондяк від «Українського Нар. Дому» в Косові, п. Гнатківська від «Союзу Українок», дальше п. Василащук виголосив гарний привіт від усіх товариств шешорських і п. Манчук із Жабя.
Вкінці делегат Головної Управи «Рідної школи» підчеркнув особливі заслуги для «Рідної школи» нашого найбільшого мецената і члена-добродія, митрополита Андрея Шептицького та члена-добродія «Рідної школи» єпископа Григорія Хомишина й запропонував вислати їм обом з нагоди свята подяку й побажання, що зібрані приняли гучними оплесками.
З черги були хорові й музичні продукції та діточі декламації. Гарно випали пісні: 1) «Орисяж ти моя ниво» Шевченка-Лисенка та 2) (щедрівка Котка), виконані хором співацько-драматичного гуртка Нар. Дому під правою п. Дудчука, директора «Народної Торговлі». Завдяки Йому почули зібрані ще 3) Вязанку І. Воробкевича та 4) Вязанку українських пісень його власного укладу на оригінальну струнну оркестру, зложену зі скрипок, гітар, мандолін, цимбалів, челя й басу; складно виконані під його проводом (при чому він сам грав на скрипці) музичні точки діждалися заслуженого загального грімкого признання.
5) Декламацію «Великий День» — виголосив зі зрозумінням М. Грекуляк. Дуже миле вражіння зробили 6) співи сполучені з ритмічними руханковими вправами та 7) декламації дітей із захоронки «Союзу Українок», яку веде зі справжньою посвятою, з любовю до бідних сиріток та зі знанням виховної праці п. Марія Лепехова.
Вкінці треба згадати гурт діточок із шешорської «Рідної школи», які прибули на це повітове свято зі своїм учителем п. Палагнюком 5 родинами з далекого села та своїми співами з діточого репертуару й декламаціями виказали, що наука в рідній школі приносить безсумнівно величезну користь.
Свято закінчила знову дута орхестра відігранням двох точок і національного гимну «Ще не вмерла».
Годиться згадати і тих, що найбільше попрацювали над технічним улаженням ювилейного свята. Це пп. Микуляк, від травня організатор «Рідної школи» в Косівщині, інж. Григорців з дружиною та п. Войнаровський, а в буфеті неструджена п. Коржинська. За працю належиться їм повне признання.
З газети «Діло» 1931 рік «Свята «Рідної школи».
Підготував Богдан Павлюк.