Під Авдіївкою загинув Михайло Угринюк «Митник» з села Кути

«Буду воювати до кінця, це моя робота», – завжди говорив друзям воїн з позивним «Митник». Він не знав ні страху, ні пощади до ворога.

А 23 листопада Михайло Угринюк загинув, виконуючи бойове завдання в Донецькій області.

Державний інспектор митного поста «Львів-поштовий» підполковник Митної служби (Радник 2 рангу) з 1996 року працював у митних органах. У листопаді 2022 р. був мобілізований до лав ЗСУ. Воював на передовій солдатом у складі 24-ї ОМБр імені короля Данила. У березні цього року Михайло став бійцем Legio V та 14 Окремого полку ЗСУ. Нищив ворога на Запорізькому, Херсонському та Донецькому напрямах.

«Михайло – найсміливіший з усіх, кого я знав. Він народився в карпатському селі Кути, був хорошим мисливцем, а на війні став ще кращим снайпером. Він любив життя, був дуже щирим – душею компанії, обожнював своїх трьох онуків, шанував родину, допомагав друзям, про себе взагалі мало думав. Кілька днів тому ми пів години говорили по телефону. Він обіцяв у грудні приїхати у відпустку, покататися на лижах…», – згадує один із колег.

«Митник» був для мене взірцем, а головне – він був моїм другом. Людина, з якою я вперше потрапив на передову! Йому 56, мені – 27. Він постійно турбувався про мене, був як батько, інколи я його так і називав. «Митник» часто жартував: «Коли закінчиться війна, я тебе всиновлю». Але насамперед він був частиною нашої команди! І відігравав у ній дуже відповідальну роль! Він часто йшов вперед, був спостережливий, відважний! До його порад завжди ставились з повагою і розумінням. Його можна назвати справжнім другом. Він був справжній чоловік, люблячий батько та дідусь. Не вірю, що це сталось», – розповідає боєць Legio V з позивним «Бодя».

Про воїна-митника навесні цього року писало видання Washington Post: Михайло Угринюк розповів американському журналісту, як під час вибуху на північ від Бахмута отримав акубаротравму, зламав п’ять ребер, а осколками йому поранило ногу. Однак цього виявилось замало, щоб позбавити Митника сили духу. Після одужання він повернувся, став за кулемет і продовжував бити ворога. «Це така ейфорія», – казав Митник.

Вічна пам’ять ГЕРОЮ!

Усе, що в нас залишилось, – це спогади, фото і відео, відзняте «Митником». І його улюблена музика, яка стала бекґраундом у цій візуальній історії.

Львівська митниця

Share