Який урок ми вивчили?
Андріана Сусак-Арехта — наша героїчна землячка, уродженка села Вербовця, військовослужбовиця ЗСУ, учасниця АТО, засновниця Жіночого ветеранського руху. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну Андріана знову взяла в руки зброю — воювала у спецпідрозділі ЗСУ.
У грудні 2022 року автомобіль, у якому вона їхала з побратимами, підірвався на ворожій міні. Це трапилося на Херсонщині. Андріана дивом вціліла, отримала важкі поранення. Відтоді пережила не одну операцію, весь час перебуває на лікуванні та реабілітації, дивуючи медиків і тих, хто її не знає, неймовірною силою волі і бажанням повернутися на передову.
А поки цього не сталося, Андріана захищає Україну на дипломатичному фронті — нещодавно побувала у відрядженні в Сполучених Штатах Америки, де зустрілася з багатьма людьми, кожен з яких має вплив на формування громадської і політичної думки, розміри і терміни надання так потрібної Україні зброї, зокрема — з Чарльзом Брауном. Це — високий американський воєначальник, генерал Повітряних сил США (2018), начальник штабу Повітряних сил США (з 2020 року). Наступник генерала Марка Міллі — очолив після нього Об’єднаний комітет начальників штабів США (з 1 жовтня 2023 року). У 2020 році журнал Тіте включив Чарльза Брауна до списку 100 найвпливовіших людей світу.
Під час недавнього перебування у США Андріана Сусак дала інтерв’ю СШ у прямому ефірі. «Це приклад української сили, впевненості та незламності, котрий захоплює наших американських друзів і пролонговує підтримку. Як каже Андріана, ми битимемося до кінця, незважаючи ні на що, і дуже хочемо бачити американців на нашій спільній уісіогу раггу (переможній вечірці)», — прокоментувала інтерв’ю представниця української делегації Дарія Каленюк.
А ось що написала Андріана Сусак про цю поїздку на своїй сторінці у Фейсбуку:
«Перше відрядження після поранення, як дежавю, — рівно рік тому ми з дівчатами були в адвокаційній поїздці в США, вибиваючи броньовану техніку, М777, боєприпаси.
Ніби не було часу реанімацій…
Цього разу я і троє прекрасних побратимів під керівництвом нереальної Дарії Каленюк (українська громадська активістка та виконавча директорка Центру протидії корупції. — Г.К.) були у 10-денному відрядженні в США: вибори Спікера, ситуація на Близькому Сході, Саміт, марафон морської піхоти США, республіканці/демократи, прийняття пакета допомоги для України/Ізраїлю/Тайваню — разом/окремо/ розділяючи бюджет і військову допомогу/не розділяючи; війна наративів, виступи в прямому ефірі, радіо, новини, розмови, статті в Imes, The Independance…
Про основні висновки і результати поїздки написала (читайте нижче. — Г.К.) Дарія Каленюк — вона експертка з американської та української політики. Я ж додам трохи свого, емоційного.
Прошу деяких народних обранців навчитися вітатись з українськими військовими у формі, я не говорю про подяку за службу.
Необхідно критичній масі суспільства ставати дорослішими, продуманішими, професійнішими.
Ми не виграємо одними емоційними заявами, без чіткої аргументації: коли, як, що зроблено. Ми не є епіцентром у світі, хоча Україна є центром для нас самих.
Вчимо уроки, будь ласка: використовуймо поразки, падіння — для поліпшення, для зростання, поки живі, а — не для чвар.
Необхідне поліпшення і в комунікаціях із західними партнерами, бо буває так, що: немає кому відповісти, довго не відповідають; щоб прийшла відповідь, потрібно пройти кола бюрократії. Наш процес спілкування із Заходом мені нагадав ситуацію в нашій армії — журнал обліку журналів обліку журналів. Необхідно спрощувати цей процес, мінімізувати людський фактор, бо він заведе нас у тупик.
Їдучи в адвокаційні тури, на різні міжнародні саміти, зараз мало розказувати лише про досвід і жахіття війни, нестабільність економіки — потрібно їхати з конкретними запитами, рішеннями, пропозиціями.
Захід готовий нам допомагати і підтримувати, але він не буде робити нашу роботу за нас чи пропонувати нам готові рішення. Захід зрозумів, що ми — складні, тому чекає від нас рішень, які будуть для нас комфортними, чекає від нас нульової толерантності до корупції, з верховенством права, людиноцентричним підходом, чіткими правилами інвестування.
Не забувайте давати маленькі донати на ЗСУ та великі — в освіту дітей.
Цікаво все ж таки, який урок ми вивчили, будучи в епіцентрі світової уваги?» — питає наша легендарна і незламна землячка Андріана СУСАК.
Поїздка у США: основні висновки та результати
Спільно з ветеранами та військовими провели тиждень щільної адвокації за допомогу Україні у Вашингтоні. Зустрічі в Конгресі, уряді, розмови та події в аналітичних центрах, інтерв’ю медіа.
Основні висновки та результати.
- Центр уваги американців змістився до подій в Ізраїлі. Війна в Україні вже зійшла з передовиць газет і телебачення. Нам стає все складніше нагадувати американцям, що жорстока геноцидна війна РФ проти України зараз триває в гарячій фазі, як і рік тому.
- Допомога для України стала предметом політичних дебатів у передвиборчому циклі. Це означає, що обґрунтовані логічні аргументи діють менше, ніж політичні. Зараз у США йде повним ходом війна наративів (опис подій з певної точки зору. — ГК). Ми змагаємося з наративами: «скільки можна платити Україні, якщо все це невідомо коли завершиться?», «краще ми витратимо ці гроші на безпечний кордон з Мексикою», «чому ми маємо платити українським вчителям і пенсіонерам, якщо наші вчителі та пенсіонери потребують допомоги?», «невідомо куди діваються всі ці десятки мільярдів».
- Пакет допомоги для України зараз об’єднаний з допомогою для Ізраїлю. Частина республіканців хоче роз’єднати це фінансування, у той час як стратегія Білого дому — швидше проголосувати об’єднаний пакет. Немає жодної гаранти, що в найближчий час допомогу приймуть. Ситуація дуже хитка. Пряму бюджетну підтримку, скоріш за все, зменшать і поставлять серйозні вимоги до прозорості та проведення реформ у галузі верховенства права.
- З хорошого — Байден вже більше не вживає мантру «допомагатимемо стільки, скільки потрібно». Республіканці та значна частина демократів вимагають у президента пояснень: яка кінцева мета допомоги Україні? Яких саме цілей США допоможуть Україні досягнути за 60 мільярдів доларів, закладених у пакет допомоги?
- Дуже гарно сприймають політики наше прохання конфіскувати 350 мільярдів російських суверенних активів.
- Прекрасно сприймається аргумент, що українці повинні мати достатньо зброї, аби розблокувати Чорноморські порти та відновити повноцінну торгівлю через море. Це зменшить потребу американським платникам податків надавати пряме фінансування у бюджет України.
- Вибори в Україні стають предметом політичних дебатів всередині США. Далі розганятиметься наратив, що в Україні немає демократії, бо Зеленський не проводить вибори. Ми максимально збиваємо ідею американців змусити/радити нам проводити навесні вибори.
- Потрібно більше пояснювати, як Іран та Росія співпрацюють разом, навчаються один в одного та координуються. Це дві країни-спонсорки тероризму, котрі підтримують такі терористичні організації, як Хамас, Хезбола, Вагнер Груп з метою послабити колективний Захід, особливо — США, та переписати світовий порядок.
Глобальний висновок — ми маємо ставати самозарадними та бути готовими до поступового зменшення допомоги з США чи навіть суттєвої зупинки в довгостроковій перспективі. Вибори президента США, які мають відбутися через рік, стають для нас великою проблемою.
Локалізація виробництва американської зброї в Україні через публічно-приватні партнерства, конфіскація російських активів на Заході, розвиток двосторонніх договорів про оборонну співпрацю, тісніша співпраця з країнами НАТО в Європі, і головне — реформи, реформи, і ще раз реформи з нульовою толерантністю до корупції — це стратегічні завдання задля перемоги.
Подальший обсяг і рівень допомоги нам прямо залежатиме від нашої спроможності та серйозності намірів будувати сильні, незалежні, підзвітні державні інституції.
Дарія Каленюк,
членкиня української делегації США, громадська активістка та виконавча директорка Центру протидії корупції.
«Гуцульський край», №45, 10.11.2023 р.