Любителям гортензій
Відомо багато різновидностей гортензії: деревовидна, мітловидна, садова, черешкова. Серед усіх видів, а їх майже 35, найкращими і найбільш поширеними є мітловидна і садова, які ще називають «широколиста» або «макрофіла».
Деревовидна гортензія — найменш вибаглива до умов вирощування із більшості видів. Це кущ висотою до 2 м, не вимерзає, цвіте до морозів. Квіти білого чи кремового кольору.
Гортензія мітловидна — досить поширений вид. Висота цього квітучого куща сягає 2–З м. Суцвіття зібрані у вигляді мітли і мають довжину 30 см. Квіти на початку цвітіння — білі, а потім переходять у рожевий або червоний колір. Суцвіття утворюються на пагонах поточного року. Обрізають їх восени або ранньою весною. При обрізуванні видаляють слабкі пагони, а також — частину старих. Здорові пагони вкорочують так, щоб з основи залишити 2–3 пари бруньок, на яких до літа з’являться суцвіття.
Цей вид гортензії досить стійкий до холоду, може витримувати морози до 28–30°.
Гортензія садова або широколиста — квітучий кущ висотою 80–120 см з великими кулястими суцвіттями, діаметром 15–20 см, білого, рожевого і червоного кольорів. Окремі рожеві форми гортензій, які називають хамелеонами, можуть змінювати колір на голубий чи синій, залежно від рівня кислотності ґрунту.
Суцвіття у садових гортензій формуються на минулорічних пагонах (неремонтантні форми) і — як на минулорічних, так і на цьогорічних пагонах (ремонтантні) гортензії. Тому цю особливість потрібно враховувати при обрізуванні кущів. (Ремонтантний сорт — це практично безперервне цвітіння і плодоношення культури, що вимагає максимальної віддачі життєвих сил. — Ред.).
Більш поширені в наших квітниках неремонтантні широколисті гортензії, на обрізуванні яких хочу зупинитись, бо неправильне його виконання стає причиною не цвітіння гортензії.
Рекомендую обрізувати кущі гортензій навесні, на початку пробудження бруньок. Спочатку вирізують слабкі, поламані, загущені і старі пагони (старші 3–4 років). Сухі суцвіття на всіх пагонах також обрізують. На дорослому кущі можна залишити 10–15 добре розвинених минулорічних пагонів, які в жодному разі не вкорочують, тому що з верхівкових і наступних за ними 2–3 пар бруньок до літа виростають пагони, на яких будуть формуватися суцвіття.
Якщо ці однорічні пагони укоротити наполовину або нижче, таким чином знищується продуктивна частина квітконосного стебла.
Підживлення.
Гортензія добре реагує на внесення органічних добрив. Ранньою весною кущі слід підживити розчином коров’яку в пропорції 1:10 чи курячого посліду 1:15. Таке підживлення можна проводити два рази, через 15 днів. За відсутності органіки, потрібно використати нітроамофоску — 60г під дорослий кущ. Можна використати суміш добрив: аміачна селітра — 60 г + суперфосфат — 20г. + сульфат калію — 15 г на 10 л води і поливати під корінь розчином — 5л під дорослий кущ. Таке підживлення можна робити 2–3 рази до цвітіння.
Після закінчення цвітіння (серпень — вересень) на пагонах формуються квіткові бруньки, тому для інтенсивного цвітіння кущів наступного року в цей час їх потрібно підживити фосфорно-калійними добривами (суперфосфат, каліймагнезія або хлористий калій).
Наприкінці осені кущі можна засипати шаром стружки 20–30 см, а ще краще — перепрілим перегноєм 10–15 см, який буде добривом наступного року.
Богдан Комар, селище Кути.
«Гуцульський край», №38, 22.09.2023 р.
