Два врожаї

Для малоземельних господарств, дачників, особливо в містах, важливою турботою є отримання більше здорової продукції з власної ділянки. До певної міри цьому можна зарадити повторними культурами. В умовах Прикарпаття у другій половині літа звільняють площі рання картопля, часник, цибуля, горох, спаржева квасоля. Щоб вивільнені ділянки не заростали бур’янами, на них можна висівати/висаджувати повторні культури.

Другою культурою можуть бути: картопля, цибуля-порей, огірки, кабачки, кріп, горох, спаржева квасоля (лопатки), пекінська та інші види капусти. Також доцільно висівати сидератні культури на зелене добриво — редьку олійну, гірчицю, ріпак, фацелію виковівсяну суміш тощо. Зелені сидерати очищають ґрунт від бур’янів (не дають їм рости і розвиватися), від збудників хвороб, шкідників, збагачують ґрунт поживними речовинами. Восени зелень скошують, подрібнюють, ґрунт перекопують. Цей захід рівнозначний внесенню гною або мінеральних добрив, сприяє отриманню високих врожаїв екологічно чистої, якісної продукції.

Тривалий час я практикую вирощування цибулі порей повторною культурою. У березні сію насіння на розсаду. У кінці травня — на початку червня розсаду, яка має декілька міцних листків, висаджую поміж цибулю або часник. Розсаду висаджую через рядок, щоб було чим її підгортати.

Розсада добре приймається і швидко росте. У липні викопують часник і цибулю, а порей залишається. Його добре підживлюють, поливають і періодично підгортають, накриваючи підрослі частини ґрунтом. Це робиться, щоб отримати довгі білі стебла, задля чого і вирощують порей. До осені цибуля виростає. Восени її викопують. Порей — морозостійка рослина, добре зберігається під снігом і практично не пошкоджується морозами 5 — 8°С. Останні зими були теплі, я залишав цибулю на грядці і впродовж зими та весни мав свіжу зелень.

Для повторних посадок картоплі насіннєві бульби ранніх сортів, зберігають у холодних умовах до середини червня. Відтак їх кладуть на пророщення. У другій половині липня бульби висаджують. Догляд звичайний. Щоб отримати здорову, екологічно чисту продукцію, в боротьбі зі шкідниками та хворобами краще застосовувати безпечні пестициди органічного походження: проти колорадського жука — актофіт, проти фітофторозу — фітоспорин та ін.

До осені картопля нарощує нормальний урожай. Часто перші заморозки знищують ще зелене бадилля, а в ґрунті залишається «молода» картопля. її можна викопати восени або, накривши рядки листям, залишити до весни. В такому стані шкірка бульб не огрубіває, тож ранньою весною будемо мати молоду картоплю зі свого городу, а не привізну, сумнівної якості.

Пекінська капуста має короткий період росту у різних сортів від сходів до товарної зрілості 50 — 90 днів. Тому пекінку садять у два періоди — навесні (урожай збирають у червні) або у другій половині літа (з 20 липня до 10 серпня). Для повторної культури у добре підготовлений поживний ґрунт висаджують розсаду або висівають насіння. У моїй практиці кращі результати дає висівання насіння безпосередньо у ґрунт. Відстань між рослинами 20–30 см.

Ґрунт утримують зволоженим і розпушеним. Різні сорти можна збирати у вересні — жовтні. Капуста морозостійка і витримує ранні осінні заморозки. Зрізані качани у холодних умовах зберігаються свіжими декілька місяців.

Так само можна отримати непоганий другий урожай інших видів капусти: броколі, цвітної, кале, пак-чой тощо, висадивши розсаду в липні. Різні сорти капусти кале дуже ціняться за її харчові і дієтичні особливості. Кале можна збирати від осені до весни. Навесні вона відростає і можна отримати ранню, свіжу, поживну і корисну зелень.
Горох, спаржеву квасолю (лопатки), кабачки, огірки краще посадити до 20 липня, кріп можна сіяти періодично до осені.

Нині молоду картоплю, як і інші літні овочі і фрукти, можна споживати цілорічно. їх постачають із Єгипту, Китаю, Америки й інших теплих країн. Зазвичай ці продукти, щоб отримати високі врожаї і прискорити дозрівання, вирощують і транспортують із застосуванням високих доз агрохімікатів (добрив, пестицидів, стимуляторів).

Не завжди сертифікати на таку продукцію відображають її якість. Щораз частіше у такій «смакоті» виявляють завищені і небезпечні залишки агрохімікатів. Щоб подовжити споживання свіжих, здорових власних овочів і фруктів та заготовок на зиму, варто оптимізувати використання невеличких присадибних, дачних ділянок, шляхом вирощування двох врожаїв.

Любомир Держипільський,
науковий співробітник НПП «Гуцульщина».