Критерії встановлення інвалідності

Триває процес реформування чинної системи проведення медико-соціальної експертної комісії. МОЗ отримує багато скарг щодо роботи комісій і працює над змінами.

Однак для них потрібен час. Водночас ми продовжуємо інформувати вас про те, як розв’язати те чи інше питання, що може виникати під час проходження медико-соціальної експертизи.

Сьогодні нагадаємо про критерії встановлення інвалідності.

І, II чи III групу інвалідності встановлюють з огляду на те, наскільки порушені функції органів і систем організму людини та обмежена її життєдіяльність. Порушення можуть бути спричинені захворюваннями, бути наслідком травм або вродженими вадами.

I група інвалідності (підгрупи А і Б)

Люди з І групою інвалідності мають найважчий стан здоров’я: вони не здатні до самообслуговування або можуть виконувати лише окремі його елементи, потребують постійного стороннього нагляду/догляду/допомоги.

Критерії встановлення І групи інвалідності — це нездатність до:

  • самообслуговування;
  • самостійного пересування;
  • орієнтації (дезорієнтація);
  • спілкування;
  • контролювання своєї поведінки;
  • навчання тощо.

II група інвалідності

Особи, яким встановлено II групу інвалідності, зазвичай мають значне обмеження життєдіяльності, проте можуть обслуговувати себе самі та не потребують постійного нагляду догляду або допомоги.

До критеріїв встановлення II групи інвалідності належать значні обмеження:

  • самообслуговування (людина не може обходитися без допоміжних засобів або допомоги інших осіб);
  • самостійного пересування;
  • здатності до навчання, роботи, орієнтації або до спілкування;
  • здатності частково чи повністю .контролювати свою поведінку.

III група інвалідності

Люди з III групою інвалідності мають помірні функціональні порушення й обмеження життєдіяльності. Вони потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення III групи інвалідності є обмеження:

  • самообслуговування (людина
    потребує використання допоміжних засобів);
  • самостійного пересування (пересування з великою втратою часу);
  • навчання (можуть навчатися у закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу або за допомоги інших осіб);
  • праці (частково втрачають можливість для повноцінної трудової діяльності);
  • орієнтації, спілкування;
  • контролювання поведінки (частково контролюють в особливих умовах).

Особи з інвалідністю III групи можуть навчатися та працювати, однак за умови забезпечення їх засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, проходження реабілітації.

Також питання встановлення інвалідності регламентується постановою КМУ №10 від 21.01.2015р. Вона містить чіткий перелік станів, за яких групу інвалідності встановлюють довічно.

Крім того, звертаємо увагу, що відповідно до ст. 7 Закону «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», військовослужбовцям, які отримали поранення, каліцтво, що призвело до ампутаційного дефекту, інвалідність встановлюють безстроково та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв. Переогляд таким особам здійснюють на підставі особистої заяви особи з інвалідністю/її законного представника або за рішенням суду.

Рішення про встановлення тієї чи іншої групи інвалідності ухвалюють на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.

Якщо під час проходження МСЕК ваші права чи інтереси порушують або у вас вимагають гроші за проходження медико-соціальної експертизи,звертайтесь на «гарячу лінію» МОЗ за номером телефону 0 800 602019.

Міністерство охорони здоров’я України.

Share