Дитяча психіка в умовах війни: на що варто звернути увагу

Ось уже майже рік психіка українців — у важкому навантаженні, а дитяча — особливо.

Війна вплинула на всіх. До медичних закладів Косівщини почастішали звернення батьків з приводу панічних атак та обсесивно-компульсивних розладів у дітей. Що це таке і на що варто звернути увагу дорослим, запитаємо у лікаря-психоневролога КНП «Косівська ЦРЛ» Юрія Львовича Львова.

— Ми живемо в нестабільний час. Люди тільки почали відходити від ковіду, як почалася війна, — пояснює Юрій Львович. — Якщо раніше панічні атаки проявлялися у дорослих і підлітків, то останнім часом вони почастішали у молодших дітей.

Панічна атака — це раптовий напад паніки і страху ніби «на рівному місці». Супроводжується інтенсивними симптомами, такими як: прискорене серцебиття, відчуття запаморочення, підвищене потовиділення, тремтіння всього тіла, людина плаче і не може зупинитися, відчуває спазми в шлунку… Часто панічні.атаки бувають у тих, хто пережив втрату близької людини або стрес. Тому раніше вважали, що це — хвороба дорослих, проте, вона помолодшала.

Діти переважно панікують, коли бачать, що батьки чимось стривожені. Зараз це — повітряні атаки, страшні воєнні події в Україні. Також діти дивляться телебачення, проводять багато часу в гаджетах, що впливає на несформований організм, виснажує його.  Дитяча нервова система не в змозі нівелювати і осмислити всі ці події.

— Як боротися з панічною атакою, щоб не заподіяти шкоди дитині?

— Сама паніка не може нашкодити. Але, якщо на неї не звертати уваги, це може призвести до важких психічних захворювань: депресії або суїцидальних настроїв. Дитина може думати про смерть і про те, щоб собі щось заподіяти. Бувають випадки, коли в стані паніки дитина втрачає над собою контроль, може бігти куди-небудь. У цей час вона нічого навколо не помічає: ні автомобілів, ні небезпечних предметів. Головне для лікарів і батьків — відволікти дитину, повернути контроль над її свідомістю, допомогти зрозуміти і сприйняти ситуацію. Часом дитина уникає місць, людей, предметів, які викликають у неї паніку. Їй здається, що так буде добре, але це лише підсилює стан тривоги.

— Як позбутися панічних атак?

— Не уникати ситуацій, що до них призводять. Потрібно розмовляти з дітьми, з’ясувати, що викликає у них паніку, що їх тривожить. Можливо, це якесь місце або ситуація.

Треба допомогти дитині зрозуміти, що її побоювання — необґрунтовані, скерувати її в те місце, де вона почуватиметься у безпеці та комфорті. Це може бути її кімната чи затишне місце десь на природі. Відволікає від тривожних думок пускання мильних бульбашок, малювання, збирання камінців на річці тощо.

Дієвим методом є повільне черевне дихання. Потрібно, щоб дитина поклала руку собі на живіт і на рахунок «п’ять» вдихнула через ніс, після цього, знову на рахунок «п’ять», видихнула через рот. Такий метод наповнює легені киснем і частково знімає паніку.

Попросіть дитину згадати алфавіт, називати імена друзів, тварин або назви предметів на ту чи іншу літеру. Це також допомагає призупинити паніку, змушує одну з частин мозку переключитися, відволікає від страху, тривоги, спонукає думати про інше.

— Які перші ознаки панічних атак?

— Порушення сну, зниження працездатності та успішності у школі. У підлітків — вживання алкоголю і наркотиків. Вони думають, що це допоможе їм знизити стресову ситуацію, тривогу. Насправді так вони можуть потрапити в погані компанії.

— Що таке обсесивно-компульсивні розлади?

— У народі це називають істерією. Особливо вона була поширена серед дівчат, жінок і маленьких дітей. — Діти під час істерії падають на землю і б’ються до неї. У таких випадках потрібно бризнути на них водою. Обсесивно-компульсивні розлади дуже
небезпечні. У дитяче відділення КНП «Косівська ЦРЛ» кілька разів уже привозили малих пацієнтів з ознаками паралічу організму. Дітей зціпило, у них відібрало мову. Завдячуючи правильному лікуванню, мова повернулася, тривожні симптоми зникли. Також фіксуємо випадки демонстративного суїциду. Це, коли діти лезом роблять на собі порізи, але такі, щоб не завдали шкоди, а привернули увагу. На це батькам обов’язково треба реагувати.

— Чи є психологічна культура виховання у сучасних українських сім’ях?

— У нашому суспільстві прийнято вважати, що до лікаря звертаються тоді, коли щось болить. Психіатрів бояться та остерігаються.

Сучасні сім’ї значно відрізняються від тих, у яких виховували наших батьків, та й нас також. Зараз інші уклади, матеріальна забезпеченість, загальна культура й освіта. Тепер діти дуже розвинуті, а батьки мало приділяють їм уваги. У більшості на першому місці — робота, щоб забезпечити сім’ю, немає часу, щоб поговорити з дитиною. А ще під час війни, коли один із батьків за кордоном або служить в ЗСУ, втрачається контроль над дітьми. Тому потрібно знайти час, щоб поговорити з дитиною, стати для неї другом. Головне — побільше приділяти уваги дітям, а особливо — підліткам.

Тішить те, що сучасні батьки позбуваються давніх стереотипів і частіше звертаються за порадами до спеціаліста, не приховують проблем, які виникли в сім’ї. Сподіваюся, що найближчим часом ставлення до психіатрії зміниться. І в нашій країні, як у США чи Європі, в кожній сім’ї буде психіатр або психолог, який проводитиме різні курси чи навчання з членами сім’ї для поліпшення їхнього емоційного та психологічного стану.

Розмову вела Іванна Слюсарчук.
«Гуцульський край», №9, 3.03.2023 року