У Рожнові поховали захисника Маріуполя Дмитра Кияненка

27 Грудня, 2022 · Відео, Люди, Села

Сержант Дмитро Кияненко служив у Донецькому прикордонному загоні.

Разом з дружиною жили в Маріуполі, а його батьки — в Урзуфі. Після 24 лютого до них приїхала невістка з онуком, якому було 3,5 місяці. Тоді Дмитро востаннє бачив свого сина. 20 березня його рідні виїхали на Прикарпаття.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну Дмитро був серед тих, хто до останнього захищав Маріуполь і вийшов з міста лише за наказом командування.

Наприкінці березня під час бойового завдання він з побратимами потрапив у засідку.

«Він сім годин був під завалами. Спочатку думали, що Дмитро загинув, й хлопці повернулися, щоб відкопати тіло. Але син був живий, весь в осколках — в животі, спині. Його оперували у шпиталі на заводі. Тоді були ще антибіотики, — пригадує мама Дмитра Ольга Кияненко. — Син нам не зізнавався про поранення, ми довідалися через свої канали».

Мати каже, що Дмитра мали евакуювати з «Азовсталі», але він відмовився, віддав своє місце іншому воїнові. Вважав, що той хлопець у важчому стані.

19 травня Дмитро та його побратими з «Азовсталі» потрапили у російський полон. Прикордонник перебував у колонії в Оленівці, де і загинув 19 вересня 2022 року. Через два місяці Дмитрові мало виповнитися 26 років.

Під час одного з обмінів вдалося повернути тіло воїна в Україну. Його прийняла у своє лоно земля далекої Гуцульщини. Саме у Рожнові у березні 2022 року знайшли прихисток від війни батьки та дружина прикордонника з тримісячним сином. Прийняла їх у себе місцева жителька Христина Смадич. Жінка каже, що їх спочатку об’єднала війна, а тепер — і спільне горе.

«Так сталося, що і мій чоловік Сергій Смадич пішов воювати. Загинув 9 серпня. Кияненки в ті дні були зі мною поруч. Вони вже тоді жили в нас, завжди допомагали, підтримували, як могли. У вересні і їхнього сина не стало. Спільне горе, спільна біда об’єднала нас з людьми, яких я не знала зовсім. Вони стали для мене рідними», — каже Христина Смадич.

Косівщина зустріла кортеж із тілом Героя, як зустрічає усіх своїх загиблих на війні рідних синів: на колінах, зі схиленими у пошані та зажурі головами, зі щирою молитвою у серці та на вустах. На майдані Незалежності у Косові відбулася поминальна служба.

Похоронили Героя Маріуполя у Рожнові з усіма належними йому релігійними та військовими почестями.

Це вже другий воїн зі сходу нашої країни, який віддав своє життя за свободу і незалежність України, а місцем його вічного спочинку стала наша земля. Першим був Сергій Дяденко — 34-річний житель міста Первомайського Миколаївської області. Його могила — у селі Яворові.

«Гуцульський край», №51, 23.12.2022 року