Донори рятують людське життя
У КНП «Косівська центральна районна лікарня» функціонує відділення заготівлі крові. Хоча його медперсонал безпосередньо не працює з пацієнтами, цей підрозділ є доволі важливим у структурі лікувального закладу.
Коли я завітав у це відділення, його завідувачка Тетяна Назарук разом зі своєю колегою, медсестрою Анастасією Грималюк якраз завершували переробляти донорську кров. На спеціальному медичному обладнанні, яке, зазвичай, називають центрифугою, її розділили на еритроцитарну масу та плазму. Ці компоненти крові є важливими для забезпечення життєдіяльності людського організму.
Тетяна Василівна пояснює, що еритроцитарна маса — це компонент крові, який на 60–70 відсотків складається з еритроцитів і на 30–40 відсотків — з плазми. Показує велику холодильну камеру, де за низької температури (мінус 40 градусів) зберігають плазму — до трьох років, а в холодильнику (+4–+5 градусів) — еритроцити 35–42 дні.
Завідувачка відділення Т.В.Назарук очолює цей колектив понад 30 років. Розповіла, що мають списки постійних донорів, і в разі якоїсь непередбаченої потреби можуть зв’язатися з ними. До речі, їхнє відділення працює від самого початку введення в дію нової центральної районної лікарні, що вказує на його важливість у структурі лічниці.
З початком повномасштабної війни в Україні потреби в донорській крові зросли. Медики дбають, щоб і їхній банк крові теж поповнювався, тому Косівська ЦРЛ в основному забезпечує себе такими препаратами.
— У минулому році ми мали 113 донорів, зараз їх — 330 — розповідає Тетяна Назарук. — 80 відсотків з них — це наші працівники, які віддані своєму покликанню — оберігати здоров’я і життя людей. Медики глибоко усвідомлюють, що лікарня не може працювати без запасу крові, особливо тепер, у час війни.
В Україні донором крові може стати кожна здорова людина віком від 18 до 60 років, вагою не менше 50 кілограмів, яка не має хронічних захворювань. Попередньо медики збирають анамнез, тобто розпитують про стан здоров’я і чи немає протипоказань у донора. Зібрану кров перевіряють у спеціалізованій лабораторії в м. Івано-Франківську на СНІД, гепатити, сифіліс.
Працівники відділення кажуть, що у районі налічується певна кількість людей, котрі здають кров постійно — через кожні три місяці. Це стабіпьна донорська група, яка здає по 450 грамів крові чотири рази в рік.
Тетяна Назарук розповідає, що після пандемії ковіду лікарі стали констатувати дуже багато анемій. Хворим з такими ускладненнями вливають препарати крові. їх також призначають післяопераційним хворим, пораненим військовим, котрі перебувають на реабілітації, породіллям — за важких пологів, постраждалим у аваріях.
У їхньому відділенні завжди намагаються забезпечити наявність кожної групи крові. Якщо трапляються форсмажорні ситуації, переглядають списки і шукають необхідних донорів.
З числа організованих колективів моя співрозмовниця називає Косівський РЕМ. Працівники цього підприємства цьогоріч уже двічі здавали кров. А на моє запитання, якої статі переважають донори, Тетяна Василівна Назарук відповіла: «Кров здають більше жінки молодого віку, але є багато і чоловіків». При цьому додала, що, здаючи кров, донори дарують людям шанси на життя. І це — благородно, почесно…
Ігор Сусак.
«Гуцульський край», №48, 2.12.2022 року
