Віддали життя за свободу України
Жежеров Віктор Олександрович
Народився 7 лютого 1977 року в селі Рожнові, у сім’ї Олександра та Ірини Жежерових. Так склалося життя, що мама виростила сина сама.
Віктор закінчив Рожнівську середню школу. Служив у Збройних силах України. Мав золоті руки, багато друзів, не цурався ніякої роботи. Всім допомагав.
Коли почалася повномасштабна війна, його мобілізували. Вже у березні був на фронті. Воював у складі 10 окремої гірсько-штурмової бригади. Мужньо захищав свободу і незалежність нашої держави.
Загинув 29 жовтня, у бою на Бахмутському напрямку. Вікторові було лише 45 років.
Прокоп’юк Іван Миколайович
Народився 26 лютого 1989 року в селі Верхньому Ясенові у сім’ї Миколи та Василини Прокоп’юків. Дитинство і юнацькі роки прожив у селі Буковець Верховинського району. Закінчив школу у Буківці та Івано-Франківський коледж фізичного виховання. Здобув спеціальність учителя фізкультури.
2009 року одружився з Іванною Кравчук. Молоде подружжя почало вити власне гніздечко у селі Космачі. Подарували життя двом діточкам — синові Артемчику та донечці Яночці.
Івана називали людиною-святом. Був завжди веселий, усміхнений, від його усмішки всі довкола оживали. Був турботливим і люблячим сином, чоловіком і батьком. Мав багато планів, спішив жити, ніби відчував, що прийшов у цей світ ненадовго.
Ніколи ні на що не скаржився. Не обтяжував інших своїми проблемами, вирішував їх сам.
Його улюбленим заняттям у вільні хвилини була риболовля. Любив тихо посидіти з вудочкою на березі ставка чи озера. Був людиною сильного і відважного характеру, справжнім патріотом. Не боявся і охоче брався до будь-якої роботи. Працював завжди на совість.
10 травня Івана мобілізували до лав Державної прикордонної служби України. Був інспектором ДПСУ, мав звання сержанта. Загинув внаслідок артилерійського обстрілу від травм, несумісних з життям. Останнє, що бачили його очі — небо над селом Володимирівка Бахмутського району Донецької області.
Через кілька місяців Іванові могло виповнитися 34 — таких молодих і таких красивих! — роки. Не судилося.
Віктор Жежеров та Івал Прокоп’юк віддали за свободу України і мирне життя всіх українців найбільший скарб людини — життя. В ці золоті осінні дні вони вступили в ряди небесного воїнства, яке щодня стає чисельнішим. У кривавій і жорстокій війні наша Батьківщина втрачає тисячі найкращих і найвідважніших своїх синів і доньок. Не забуваймо про їхній жертовний подвиг. Вічна пам’ять, велика шана і вікопомна честь українським воїнам — захисникам рідної землі. Слава героям!
«Гуцульський край», №45, 11.11.2022 року
[…] Іван Миколайович Прокоп’юк народився 26 лютого 1989 року в селі Верхньому Ясенові Верховинського району. Навчався у Буковецькій ЗОШ І-ІІ ступенів. Закінчив Івано-Франківський коледж фізичного виховання. Здобув спеціальність учителя фізкультури, був тренером, займався тхеквондо. […]
[…] Івану Прокопюку, нашому земляку із Космача, назавжди 33… […]