Панелі на даху: вигідно, але дорого

Сонячні панелі на даху ще кілька років тому були неабиякою дивиною. Тепер — ні. Домашні електростанції — це альтернативне джерело енергії, сучасний побут і навіть бізнес. На приватних будинках все частіше можна бачити змонтовані фотомодулі для вироблення електроенергії. Хоч ще де-не-де, але чи не в кожному населеному пункті.

Панелі на даху в основному встановлюють для власних потреб, а «зайві» кіловати генерують у мережу, тобто продають за «зеленим тарифом». Важливо зазначити, що держава заохочує розвиток альтернативних джерел енергії, бо це екологічно чистий і не шкідливий для довкілля ресурс.

Термін «зелений тариф», звісно, відомий не кожному, тим паче, якщо у вас на даху немає панелей. Всезнаючий Інтернет пояснює: «Зеленим називається тариф, при якому держава проводить закупівлю електроенергії за підвищеною ціною у приватних осіб і організацій, що застосовують альтернативні джерела енергії. До них відносяться вітряні установки, сонячні панелі, біологічне паливо, невеликі гідростанції».

Простіше кажучи, «зелений тариф» — це державна система заохочення людей до використання відновлювальної енергетики в Україні. Ця програма дозволяє власникам таких електроустановок заробляти на продажу надлишкових обсягів за спеціальною ціною. Проте зараз, у період воєнного стану, електроенергію, вироблену в домашніх умовах, купують за фіксованим тарифом.

Мій знайомий уже років зо два-три має панелі не тільки на будинку, але й на наземній конструкції. До того як їх встановити, скрупульозно вивчав, як працює така система, яке обладнання купити, щоб було надійним і ефективним. Цікавився репутацією підрядника, що монтує системи. Одне слово, здобував теоретичні знання й водночас прораховував фінансові витрати та ризики. Покроково розповідає, з чого треба починати, які документи виходжувати та куди звертатися.

До речі, всю необхідну інформацію та ґрунтовну консультацію нададуть у центрі обслуговування клієнтів (ЦОК) ТОВ «Прикарпатенерготрейд», який розташований у приміщенні колишнього РЕМу. Саме з цією структурою та з інсталятором (компанія, що встановлює обладнання та доглядає за ним) буде тривати подальша співпраця з виготовлення технічних умов, встановлення й монтажу спеціального обладнання та введення домашньої електростанції в експлуатацію.

Мій знайомий побудував сонячну станцію потужністю 30 кВт. Каже, що виробленої електроенергії вистачає йому на власні господарські потреби, а її надлишок генерує в мережу. За світло, яке використовує у щоденному побуті, нічого не платить. Кошти, які вклав у станцію, окупляться йому через кілька років, адже вона не дає миттєвого результату. Повідомляє, що панелі мають термін експлуатації від 10 до 30 років. Радить вибирати якісні. Хоч вони дорожчі, зате мають триваліший термін експлуатації, стійкіші до природних опадів, витримують град. А взимку треба звільняти від снігу хоч невеличку частину панелей, тоді сніг швидше тане і злітає з даху.

Пояснює, що сонячна станція має три складові: панелі (переробляють сонячну електроенергію); інвертор (перетворює постійний струм у змінний); двонаправлений лічильник (веде облік отриманої та переданої в мережу електроенергії). її встановлюють на найбільш освітленому боці даху. У похмуру погоду, коли не видно сонця, панелі мають дуже малу віддачу. Іноді буває так, що їхньої енергії не вистачає для власного живлення. Тоді господарі беруть її з електромережі.

На завершення нашої розмови мій співбесідник зазначає, що власникам сонячних електростанцій (СЕС) доводиться пройти кілька важливих етапів, починаючи з вивчення комерційної пропозиції та рентабельності проекту — до введення СЕС в експлуатацію та її сервісного обслуговування. Зауважує, що держава, купуючи електроенергію у власників домашніх сонячних станцій, забезпечує їх додатковим доходом, а також популяризує «зелену» енергію.

Водночас застерігає, що важливо прорахувати свої фінансові можливості, адже сонячні панелі та інші складові домашньої станції є доволі дорогими. Тому найчастіше станцію монтують на даху. Вартість такої установки є найменшою, що пришвидшить термін її окупності. При цьому наголошує, що зараз вартість генерованої енергії визначають за звичним тарифом для населення — 1,68 грн/кВт, бо на період воєнного стану «зелений тариф» не застосовують.

Ігор Сусак.
«Гуцульський край», №41, 14.10.2022 року

Share