Як жити «всередині» війни: поради для дорослих і дітей
Нам всім дуже важко…
Війна проходить не лише по лінії фронту. Війна всередині кожного: на лінії фронту вона фізична, поза ним — психологічна. Кожен з нас — змінений, кожен обирає свої емоції… Щодня, маленькими кроками, допомагайте собі триматись, віднайдіть свої опорні точки:
- дотримуйтеся режиму;
- чіпляйтеся за рутину, саме рутина не дає мозку створювати «кіпіш»;
- багато часу перебувайте на природі — вона врівноважує;
- робіть прості речі;
- намагайтеся постійно чимось себе зайняти;
- намагайтеся бути корисними;
- помічайте позитивні деталі…
Але так часто в нас прокидається «самоїд». Соромно жити звичним, спокійним життям, коли десь там, на передовій, гинуть чиїсь сини, чоловіки, батьки, брати… Коли згадаєш, що хтось сьогодні не має, що їсти, не має де спати, не має взагалі нічого… Але щоразу видихайте і намагайтеся бути хоч чимось корисними там, де ви зараз є; зберігайте внутрішній спокій.
Тиша, спокій всередині — не означають, що ви відвернулися, що не помічаєте російської агресії навколо, що вам легко… Це означає, що ви можете бути опорою для інших… Під час війни діти переживають різноманітних емоцій не менше, ніж дорослі, тому потребують допомоги, щоб адаптуватися.
Що може відбуватися з дітьми під час війни:
- вони можуть частіше плакати, реагувати нападами гніву на незначні події;
збільшується сепараційна тривога — не хочуть залишатися самі в кімнаті, спати самі, іти до школи чи садочка; - регресія у звичках просять поводитися з ними, як з маленькими;
- грають в ігри, що пов’язані з навколишніми подіями.
Як реагувати батькам:
- не змушуйте дитину залишатись самою;
- підтримайте її регрес — поводьтеся з дитиною, як з немовлям, так вона матиме можливість побачити свою травму, і психіка знайде з неї вихід;
- дозволяйте дитині прояв емоцій та агресії без покарань;
- надавайте дитині правдиву інформацію простими словами, зрозумілими для її віку, але не треба жодних подробиць, що лякають;
- скажіть дитині, що ви робите все можливе для її та вашої безпеки, тому їй не треба хвилюватися;
- намагайтеся забезпечити дитині розклад дня;
- проводьте більше часу разом: читайте книги, малюйте, гуляйте, багато говоріть з дитиною;
- при потребі — зверніться до фахівця, щоб зберегти психоемоційне здоров’я дитини.
Вікторія Ковалюк,
практичний психолог Кутського ЗДО «Покутянка»
«Гуцульський край», №29, 22.07.2022 року
