Практично всі школи і дитячі садочки району в ці дні дають притулок біженцям. Хімчинський ліцей Рожнівської територіальної громади — серед таких
«Сьогодні (розмова відбулася 14 березня. — Авт.) у нашому закладі перебувають 26 осіб, — розповіла нашому часопису директорка Хімчинського ліцею Валентина Розвадовська.
— Люди мігрують, тому їхня кількість постійно змінюється. Але є й такі, котрі не мають куди їхати, вони перебувають у нас постійно. Проживання і триразове харчування для переселенців — безкоштовне (підприємець їдальні працює на волонтерських засадах, використовує продукти, які приносять жителі нашого села). Ми підготували для проживання сім кабінетів. Загалом можемо прийняти 50 осіб. Ліжка, матраци, ковдри, подушки та постільна білизна — нові, їх безкоштовно надав нам благодійний фонд «Українська освітня платформа».
Для потреб переселенців за кошти доброчинців придбано дві пральні машинки-напівавтомати і дві душові кабіни. Кабіни зараз встановлюємо. У ліцеї є внутрішні туалети, холодна і гаряча вода подається цілодобово. Є також Wi-Fi, тобто безкоштовний доступ до інтернету для мобільного зв’язку переселенців з родичами та знайомими. Є телевізор.
Маємо технічні засоби для проведення дистанційного навчання. За потреби, надамо приїжджим школярам у тимчасове користування ноутбуки ліцею і доступ до електронних підручників. Переселенці можуть поспілкуватися з нашим практичним психологом. Сьогодні в ліцей прийде арт-терапевтка Тетяна Сусак. Вона — наша землячка, хоче допомагати травмованим війною людям. Маємо також ігровий і антивандальний спортивний майданчики».
Валентина Михайлівна повідомила, що більшість прибулих — з Київської області. У суботу приїхали десять жителів міста Бучі. Останні перебувають у вкрай важкому психологічному стані.
У Хімчинському ліцеї приймають в основному дітей і жінок. Є кілька чоловіків пенсійного віку. Можуть поселяти і молодших, але з умовою, що вони стануть на військовий облік, отримають повістку і перебуватимуть у ліцеї лише до вказаної у повістці дати.
Біженці самостійно прибирають у кабінетах, де їх поселили. У коридорах, їдальні, туалетах і територію довкола доглядають технічні працівники ліцею. Валентина Михайлівна каже: «Поки що більшість переселенців перебувають у пригніченому психологічному стані. Але дві жінки потрохи оговтуються і просять адміністрацію дати їм якусь посильну роботу».
Аліса Мудрицька.
«Гуцульський край», №11, 18.03.2022 року
