Ще раз про сказ

З початку року у Косівському районі, в селі Пістині, урочище Ділок, проводили відстріл лисиць, у двох з них лабораторно підтверджено сказ.

Нагадуємо, що сказ — особливо небезпечне, гостре, заразне, надзвичайно важке і невиліковне захворювання, яке неминуче закінчується смертю. Хворіють на нього люди і всі теплокровні тварини — як свійські, так і дикі.

Носіями сказу є дикі тварини, вовки, лисиці, а також кажани. У їхній слині є велика концентрація вірусу (у вовків — 90–100%, лисиць — 80–90%, собак і кішок — 50%). Особливо небезпечні лисиці.

У повсякденному житті можуть мати місце випадки зараження при послиненні пошкоджених шкірних покривів і слизових оболонок людини хворими на сказ тваринами під час розробки туш тварин, контакті із забрудненою слиною, шкірою.

Хворі сказом тварини виділяють вірус зі слиною в останні дні інкубаційного періоду, за 7–10 днів до появи клінічних проявів і впродовж усього періоду хвороби.

Тяжкість клінічних проявів залежить від багатьох чинників: місця проникнення вірусу в організм, його вірулентності та дози, стану організму людини або тварини. Вірогідність зараження при укусах хворими собаками становить 14%, лисицями — до 30%, вовками — 70%. Тривалість інкубаційного періоду залежить від локалізації укусу (обличчя, шия, нижні або верхні кінцівки, тулуб).

У людини інкубаційний період може тривати місяцями, в середньому 30–90 днів, найкоротший — 7 днів. Враховуючи те, що вірус у слині з’являється за 7–10 днів до появи клінічних симптомів, необхідно пам’ятати, що тварин, які нанесли укуси, необхідно ізолювати і проводити за ними 10-денний ветеринарний нагляд.

Тварину, яка вкусила, в жодному разі не слід вбивати. Її варто ізолювати, встановити за нею нагляд, попередити ветеринарного лікаря, який протягом 10 днів, тобто максимального терміну появи клінічних ознак сказу, буде проводити клінічний огляд тварини. Категорично заборонено знімати шкури із тварин, підозрілих на захворювання, і загиблих.

Для запобігання виникненню сказу потрібно регулярно проводити щеплення домашніх улюбленців проти сказу, а якщо з’явилися клінічні ознаки захворювання, доправити тварину для огляду у ветеринарну установу. Слід дотримуватися правил утримання і вигулу домашніх собак і котів, не створюючи небезпеки оточенню.

Лікування цієї хвороби немає. У разі невчасного звернення при покусі твариною до лікувального закладу та не проведення профілактичного лікування, настає смерть людини.

Як діяти людям, яких покусала тварина?

Перш за все необхідно якомога швидше промити рану водою з господарським милом, обробити краї рани 5-відсотковим розчином йоду, накласти стерильну пов’язку і звернутись у травматологічні пункти (відділення) лікарні за медичною допомогою або до найближчого лікувально-профілактичного закладу.

У разі укусів дикими, безпритульними тваринами, треба, за порадою лікаря-травматолога, пройти курс антирабічних щеплень у стаціонарному відділенні медичного закладу. Ці щеплення сьогодні — єдиний ефективний засіб профілактики сказу.

Для лікування застосовують антирабічну вакцину та імуноглобулін, які є абсолютно нешкідливими для людини. Нині антирабічне лікування в Україні є безкоштовним. Тільки лікар може оцінити ризик можливого зараження вірусом сказу і призначити, за необхідності, курс імунізації. У жодному разі не відмовляйтеся від призначеного лікування і самовільно не переривайте його: це може призвести до трагічних наслідків.

Пам’ятайте! Ваше здоров’я — у ваших руках! Дбайте про нього!

Г. Юрнюк,
лікар-епідеміолог Косівсько-Верховинського міжрайонного відділуДУ «Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗУ».

«Гуцульський край», №6, 11.02.2022 року