З історії зимових Олімпійських ігор (част. 6)

Продовження Початок — у № 3 від 21.01.2022 р.

VI зимова Олімпіада проходила в столиці Норвегії Осло в 1952 р. На ігри прибуло 694 спортсмени з 30 країн світу. Було розіграно 22 комплекти медалей з 6 видів спорту. На урочистій церемонії відкриття білої Олімпіади вперше був запалений олімпійський вогонь. Естафета тоді стартувала з містечка Моргедаль — колиски норвезького зимового спорту.

Вогонь взяли з вогнища у будинку, де жив, у минулому столітті, Сандре Нордхейм — перший, як вважають, спортсмен серед скандинавів. До речі, там був запалений також вогонь для зимових Ігор 1960 р. в Скво-Веллі. Перемогу знову святкували норвежці, які завоювали 16 Олімпійських медалей (7 золотих, 3 срібні і 6 бронзових). Героєм Олімпіади став ковзаняр, рекордсмен світу, норвежець Ялмар Андерсен, який завоював З золоті медалі на дистанціях 1500, 5000 і 10000 м. З успіхом виступили і норвезькі лижники: 3 золоті нагороди з двоборства, стрибків з трампліна і перегонів на 18 км. Лижний марафон (50 км) закінчився перемогою фінського спортсмена Хакулінена. Фіни виграли і естафету 4×10 км. В змаганнях гірськолижників відзначилися спортсмени США і Австрії (по 2 золоті медалі), а також спортсмени Норвегії та Італії (по 1).

VII зимові Олімпійські ігри відбулися 26 січня – 5 лютого 1956 р. в містечку Кортіна д’Ампеццо, що у Доломітових Альпах, в Італії. В іграх взяли участь 821 спортсмен з 32 країн. Вогонь для Ігор був запалений в римському Капітолії і естафетою доставлений, через Венецію, в Кортіна д’Ампеццо. Вперше виступила збірна команда колишнього СРСР, в складі якої були і українські спортсмени.

Деб’ютанти ігор змагалися більш ніж успішно: виграли естафету 4×10 км, хокейний турнір, швидкісний біг на ковзанах (500, 1500 і 5000 м.), перегони на 10 км серед жінок і в підсумку завоювали 16 Олімпійських нагород (7 золотих, З срібні і 6 бронзових). Героєм Олімпіади став австрійський гірськолижник Тоні Зайлер. Вперше в історії спорту він виграв всі три види змагань: слалом, швидкісний спуск і гігантський слалом. А так, як одночасно з Олімпійськими іграми проводилася першість світу, Зайлер став чотириразовим чемпіоном світу, здобувши, загалом, 7 золотих медалей.

VIII біла Олімпіада відбулася 18–28 лютого 1960 р. в містечку Скво-Веллі (в перекладі означає «долина індіанок»), що в штаті Каліфорнія (США). На ігри прибуло 665 спортсменів (з них 144 жінки) з ЗО країн світу. Було розіграно 27 комплектів медалей з 4 видів спорту. Спортсмени колишнього Союзу вибороли найбільшу кількість золотих медалей — 7, атлети з Німеччини — 4, спортсмени США, Норвегії і Швеції по «З золота».

IX зимова Олімпіада проходила 29 січня — 9 лютого 1964 р. в м.Інсбрук (Австрія), що розташоване в Альпах. В іграх взяли участь 1091 спортсмен з 36 країн. На цих Іграх вперше був запалений істинно Олімпійський вогонь. Греки дали, врешті, свою згоду на «експорт» вогню, що запалюється біля руїн храму богині Гери головною жрицею храму (Марія Москоліу), а далі естафетою допроваджується до місця чергової Олімпіади (Інсбрук). Справжньою героїнею Олімпіади стала ковзанярка з колишнього СРСР Лідія Скоблікова, яка завоювала 4 золоті медалі. Олімпійською чемпіонкою зі слалому-гіганту стала французька гірськолижниця Маріель Гойчель. Збірна команда СРСР здобула найбільше золотих нагород — 11. На другому місці австрійці — 4 золоті медалі; Норвегія, Фінляндія, Франція — по 3.

X зимові Олімпійські ігри відбувалися у лютому 1968 р. в м. Греноблі, в яких взяли участь 1158 спортсменів з 37 країн світу. Було розіграно 35 комплектів медалей з 6 видів спорту. Кращим спортсменом Ігор був визнаний французький гірськолижник Жан-Клод Кілі, який здобув для своєї команди три золоті Олімпійські медалі в швидкісному спуску, слаломі і слаломі-гіганті. Золоту медаль для французької команди завоювала і гірськолижниця Маріель Гойчель на дистанції слалому. Країною-переможницею (за кількістю завойованих золотих медалей) стала Норвегія — 6 медалей, на другому місці СРСР — 5 і на третьому — Франція — 4.

XI зимова Олімпіада проходила 3–13 лютого 1972 р. в м. Саппоро (Японія). На ігри прибули 1006 спортсменів з 35 країн. Героями Олімпіади стали лижники збірної команди СРСР — Галина Кулакова, яка завоювала три золоті медалі і В’ячеслав Веденій, котрий здобув дві золоті і одну бронзову медалі. Японські стрибуни на 70-метровому трампліні забрали весь комплект медалей (золото, срібло і бронзу).

XII біла Олімпіада відбулася 4–15 лютого 1976 р. у альпійському курорті Інсбруці, що в Австрії. На ігри прибули 1123 спортсмени з 37 країн. Розігрувалось 37 комплектів нагород з 6 видів спорту. Героїнею льодяної доріжки стала Тетяна Аверіна, яка завоювала на чотирьох дистанціях 4 Олімпійські медалі, з них дві золоті. Український спортсмен Іван Б’яков став Олімпійським чемпіоном з біатлону, в естафеті 4×7,5 км. У змаганнях зі санного спорту перемогу святкували спортсмени Німеччини (НДР): Маргіт Шуман серед жінок і Детлеф Гюнтер та Ганс Рінн,

Норберт Хан (чоловіки). Американська фігуристка Дороті Хемілл також стала олімпійською чемпіонкою. У командному заліку найбільше золотих медалей у збірної СРСР (13) та НДР (7).

XIII зимові Олімпійські ігри відбулися 13–24 лютого 1980 р. у Лейк Плесіді (США). В іграх взяли участь 1072 спортсмени (840 чоловіків і 232 жінки) з 37 країн світу. Американський ковзаняр Е.Хайден приніс своїй команді 5 золотих медалей з 6 отриманих господарями Ігор. Лижник збірної команди СРСР Микола Зім’ятов здобув 3 такі нагороди. Підсумкова таблиця загальних місць у неофіційному командному заліку за кількістю здобутих Олімпійських медалей виглядає так: І місце у збірної команди колишнього СРСР — 22 нагороди (з них 10 золотих); II місце — Німеччини (НДР) — 23 (9 золотих); III місце в США — 12 (6 золотих).

XIV зимова Олімпіада проходила 8–19 лютого 1984 р. у м. Сараєво, що в колишній Югославії (тепер Боснії і Герцеговині). В іграх взяли участь 1272 спортсмени з 49 країн. Було розіграно 39 комплектів медалей з 6 видів спорту. Героїнею Олімпіади стала лижниця з Фінляндії Марія Ліїса Хямялайнен, яка завоювала 3 золоті і 1 бронзову медалі з лижних перегонів на 5, 10 і 20 км. Український лижник Олександр Батюк став срібним призером в естафеті 4×10 км. Німецькі спортсмени завоювали всі золоті медалі з ковзанярських дисциплін. Ігри в Сараєво пройшли на високому організаційному і спортивному рівні, у повній відповідності з Олімпійською хартією. Найбільше золотих нагород (9) здобула команда Німеччини (НДР), збірна команда СРСР — 6, а команди США, Фінляндії і Швеції по 4.

XV зимові Олімпійські ігри відбулися 13–28.02.1988 р. в м. Калгарі (Канада). На ігри прибули 1423 спортсмени (301 жінка) з 57 країн світу. Розігрувалось 46 комплектів нагород у 6 видах спорту. Особливістю Ігор в Калгарі було те, що вперше змагання з ковзанярського спорту проводили в «Олімпійському овалі», під дахом, що дало можливість при однакових умовах показати дуже високі результати, а лижникам доводилося змагатися на штучному снігу. Героями Олімпіади стали: «літаючий» лижник М.Нюкянен з Фінляндії (3 золоті медалі зі стрибків з 70- і 90-метрових трамплінів та в командному заліку), а також І.ван Генніп з Голландії — 3 золоті медалі в змаганнях ковзанярів на дистанціях 1500, 3000 і 5000 м. Український фігурист Віктор Петренко став бронзовим призером в індивідуальних змаганнях.

XVI біла Олімпіада проходила 8–23 лютого 1992 р. в містечку Альбервіль (Альбертвілль), що у Франції. В іграх взяли участь 1801 спортсмен (в т.ч. 488 жінок) з 64 країн. Переможцям було вручено 57 комплектів нагород: 171 олімпійську медаль з 7 видів спорту. Відзначилися українські атлети в складі збірної команди Союзу незалежних держав СНД: Віктор Петренко став Олімпійським чемпіоном з фігурного катання; Олексій Житник — чемпіон з хокею; Ірина Корчагіна, Олена Петрова, Валентина Цербе і Олена Огурцова відзначилися в біатлоні. Героями Олімпіади стали — Любов Єгорова (Росія), яка в лижних перегонах завоювала 3 золоті і 2 срібні медалі та лижник Вегарт Ульванг (Норвегія), який також виграв 3 золоті медалі. За кількістю здобутих золотих Олімпійських медалей на І місце вийшла збірна Німеччини, на II — об’єднана команда СНД і III — Норвегія.

(Продовження — у наступному номері).

Підготував Петро Григорчук,
вчитель предмета «Захист України» Річківського ліцею.

«Гуцульський край», №4, 28.01.2022 року