Релігійне життя православної Слобідки до 1991 року і після
З 1302 року Галицька єпархія згадується як Галицька митрополія, що залишилася вірною візантійсько-православній вірі.
З боку Риму чинилися наполегливі спроби приєднати її до папського престолу. Коли західні землі України стали жертвами історичних обставин і були приєднані до Польщі, це й призвело до початку протистоянь православної та католицької віри. У 1303 році завдяки дипломатичним заходам галицько-волинського князя Юрія І Львовича (1301 — 1308), святійший патріарх Константинопольський Афаиасій галицьку кафедру «підвищив до митрополії». До її складу увійшли Галицька, Володимирська, Перемишльська, Луцька, Турівська і Холмська єпархії. Першим галицьким митрополитом був владика Нифонт.
У XIV столітті король Казимир III поклав початок латинізації Галичини і в 1340 році скасував присягу русичів про дотримання обрядів і звичаїв православних підданих. Проте населення Прикарпаття берегло свої історичні традиції, мову, побут і, звичайно, православну віру. Завдяки діяльності православних братств з осередками у Рогатині, Галичі, Болехові, Снятині та Коломиї почали з’являтися православні школи.
Населення Прикарпаття брало активну участь у будівництві монастирів: Коломийського, Угорницького, а також Манявського скиту, що був відкритий у 1612 році. Ця православна святиня Прикарпаття пережила кілька руйнувань і відроджень. За часів Радянської влади в скиті розмістили музей.
Схожа ситуація була за Радянської влади і у Слобідці. Тут відчинили православний храм у 1991 році, спраглі душі прихожан почали активно відновлювати свою духовну святиню. Спочатку перекрили дах будівлі, потім освятили новозбудовану капличку біля храму. На славу Божу Михайло і Марія Петрищуки спорудили біля свого помешкання православну капличку. її освятив 8 листопада 1993 року настоятель нашого храму Успіння Пресвятої Богородиці, всечесний отець Дмитро Коцаба.
Двадцять років настоятелем православного приходу Слобідки був Михайло Ґоломеджук. Саме він освятив поклінний хрест у центрі села, капличку, споруджену щирою рукою Василя Васильовича Строїча. Всечесний отець Михайло, будучи настоятелем трьох приходів — у Слобідці, Кобаках і Рибному — ніколи не відмовив жодному прихожанину у пораді, допомозі, вмів просто вислухати наболіле, як у малої, так і у літньої людини.
14 січня 2013 року відбулося ієрейське освячення Романа Голомеджука, який змінив батька І до сьогоднішнього дня є настоятелем православного храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Слобідки, мешканці якої — побожні предки нинішніх місцевих жителів — у далекі часи, коли будувалася святиня, були бідними матеріально, але багатими духовно, адже відчували потребу в церкві й богоспілкуванні, віддавали останнє для її будівництва.
Відрадно на душі, що під час богослужіннь кількість прихожан кожного разу збільшується. Мешканці села приходять до храму не лише для того, щоб взяти участь у таїнствах православ’я, а й отримати пораду від всечесного отця-духівника під час складних життєвих обставин. Зберігаймо православну віру, щоб стати гідними нащадками Божої слави, адже «Блаженні чисті серцем — вони Бога побачать».
Марина Ратнікова-Калинчук.
«Гуцульський край», №53, 31.12.2021 року
