Провели веселі вечорниці
Вечір напередодні свята Андрія вважається чарівним, а ніч — доленосною. Цієї ночі дівчата зазвичай хочуть дізнатися, яка доля їх чекає. Існувало багато парубочих ворожінь, але ще більше було, звичайно, дівочих. Ці ворожіння добрі, вони не несуть нічого поганого: ніяких наговорів, ніяких чар, вони чисті, адже люди у природи просять кращої долі і прагнуть дізнатися, що ж їх чекає у майбутньому.
У день святого апостола Андрія Первозванного у Косівському центрі дитячої творчості відбулися веселі вечорниці, які були присвячені одній із національних страв, своєрідному бренду нашої країни — «Пану Варенику». Розпочали урочисте дійство вихованки фольклорної студії «Едельвейс» (кер. Надія Кіт) та хлопці оркестру народних інструментів «Джерельце» (кер. Зірка Романів), які налаштували всіх присутніх на святковий лад.
На цьому заході було затишно і дорослим, і дітям, тому що про святкову атмосферу у залі подбала художниця-декораторка Любов Погрибенник. Змістовну та цікаву програму підготувала та провела культорганізаторка позашкільного закладу Надія Кіт. Для присутніх у цей день підготували усе найкраще — жарти та розваги, сучасні пісні. Для всіх гостей свій запальний танцювальний флешмоб запропонував Максим Вацик, керівник хореографічного гуртка. Повеселив усіх присутніх своїм дотепним гумором Іван Пророчук, вихованець театральної студії «16-» (кер. Оксана Соколюк), який розповів як залицяються до дівчат різні типи чоловіків.
Особливою гостею заходу була Ольга Бейсюк — дитяча лікарка-гінекологиня Косівської ЦРЛ, а також просто щира, весела та добра дівчина, яка вже стала постійною подругою вихованок ЦДТ. В особливій атмосфері лікарка Ольга Дмитрівна провела з дівчатами дорослої вікової категорії пізнавальну бесіду про особливості дівчачого організму. Вони задавали питання і отримували вичерпні відповіді, дізнавшись таким чином багато цікавого про свій організм.
На столі красувалися гарячі вареники. Як кажуть: «Вареники, вареники — Божі хваленики, не кожен їх варить, але кожен хвалить». Назва «вареники» є загальноукраїнською, а «пироги» західноукраїнською (галицькою). Колись на обідньому столі у повсякденному меню вареники зустрічалися не часто. Вони були прикрасою недільного та святкового столу. Ця страва входила до складу трапез на весіллях, хрестинах, поминках, гостинах, храмових святах…
Цю унікальну страву оспівували у піснях, складали про неї вірші, гуморески. Є багато українських народних приказок та прислів’їв, анекдотів, загадок про вареник.
Учасників заходу частували варениками, запашними пампушками та різними смаколиками. Дуже гарно і цікаво підготували свято не тільки для дітей, а й дорослих. Всім цей захід дуже сподобався.
Прощальними були слова: «Щоб ти жив як вареник у маслі!» — саме так діти прощалися один з одним, замість звичного «Надобраніч».
Вікторія Кушнірчук.
«Гуцульський край», №51, 17.12.2021 року
