Богдан Павлюк. Невеличка історія місцевого краєзнавця

«Рідний край — серцю рай».

Навіть в найменшому містечку є своя історія. Косів – затишне місто на заході України і його історія є не менш цікавою. Тут живуть люди, родина яких тягнеться ще з минулих віків. Але впевнена, не багато людей знають Косівську хроніку. Хоча вона не менш цікава, ніж історія Дракули. І я знаю людину, яка, можливо, і не цікавилася Дракулою, але він точно знає Косівщину, а саме Богдан Павлюк. На перший погляд, це простий чоловік, який тримає золото в своїх думках і ділиться ним з нами.

Ще з дитинства Богдан Павлюк цікавився історією. Більше читав про козаків, війська. «Історія— цікава, але з іншого боку жорстока» — Богдан Павлюк.

Богдан ПавлюкВсе почалося з того, що в спадок від бабусі та дідуся йому перейшов сімейний архів. Пан Богдан одного дня переглядав його, і наткнувся на цікаві фото та документи. Це спонукало його шукати більше. На початку своїх пошуків він розпитував у знайомих і рідних, а згодом, з появою інтернету дізнатися можна було більше: появилися електронні архіви, фото та пости інших людей, які могли б допомогти. Та й технології швидко прогресували, що також полегшело роботу пану Богдану. Інколи все ще знаходяться добровольці, які допомагають з пошуками, але в більшості до Богдана Павлюка навпаки звертаються з проханням в пошуках якихось матеріалів.

Богдан Павлюк, перш ніж почати вивчати історію Косівщини, починав з рідних. Його цікавило їхнє життя, важливі події і в загальному все, що діялося тоді. Це було першим кроком до того, що він робить зараз. Саме під час цих пошуків йому почали траплятися достатньо цікаві матеріали, пов’язані з Косовом та Гуцульщиною. Це було другим кроком, який привів пана Богдана до сьогодення.

Тож теперішні результати його старань можна побачити в Фейсбук групі «Місто Косів», де він також є адміністратором спільноти та на власній персональній сторінці у фб. З метою недопущення вкрадення його роботи, в останні роки Богдан ставить захист у вигляді «водяних знаків» на історичні фото.

  • Найпопулярнішим дописом групи «Місто Косів» за 2019 рік став пост адміна Богдана Павлюка, який набрав 2600 лайків та 3800 поширень і був скопійований тисячі разів в Інтернеті загалом.
  • А дописом групи за 2020 рік за популярністю став пост Богдана Павлюка, який набрав 5300 лайків та 4700 поширень.

Рубрика «Ретро» — завдяки наполегливій праці Богдана Павлюка в плані пошуку і поширення історичного надбання Гуцульщини через соціальні мережі, продовжується його велика справа на косівських туристичних сайтах сайтах «Гуцулія», «КосівАрт», «МапаКосів» та «Косівський фотоальбом».

Мирослав Близнюк і Богдан Павлюк у Косівському музеї народного мистецтва і побуту Гуцульщини на презентації набору поштівок «Хто є хто на світлинах Миколи Сеньковського»

Загальна кількість статтей знайдених Богданом та розміщених на косівських сайтах вже більше 100, а найпопулярніша стаття «Косів — найстарше місто на Гуцульщині» вже набрала більше 10 тисяч переглядів!

Павлюк Богдан працює над цим вже не один рік. Результати його діяльності публікуються в групах, на сайтах вже протягом близько 10 років. Кожного дня він робить, як мінімум, один пост. І кожного дня, він знаходить щось нове. Ось декілька прикладів його старань:

Багато його дописів можна почитати про сіль. Думаю, немала кількість косівчан знають, що я маю на увазі. Так, саме косівська сіль! Не є секретом те, що під частиною Косова є соляні шахти, залишки яких ще можна знайти в лісах Косова. Більше про це знає Богдан Павлюк, адже в ході роботи назбиралося настільки багато матеріалу про Косів і сіль, що він вирішив скласти це до купи і створити книгу, яку ще, на жаль, не було видано. Сам пан Богдан каже, що книга буде більше насичена фото, аніж текстом.

До історії Косівської соляної шахти та солеварні. Розділ про Косів з праці «Katalog zbiorowej wystawy w pawilonie c.k. Ministerstwa Skarbu c.k. Saliny w Galicji i na Bukowinie tudzież c.k. Fabryki tytoniu w Galicji.» 1894 р.в.

До історії Косівської соляної шахти та солеварні. Розділ про Косів з праці «Katalog zbiorowej wystawy w pawilonie c.k. Ministerstwa Skarbu c.k. Saliny w Galicji i na Bukowinie tudzież c.k. Fabryki tytoniu w Galicji.» 1894 р.в.

Знаходив він це все на просторах не тільки українського інтернету, але й німецького, польського, французького. І варто сказати не тільки про інтернет, але й про паперову літературу.

Богдан Павлюк — це простий чолов’яга, який, працюючи електриком, надихає людей дізнаватися більше. Своїми стараннями він спонукає нас вивчати історію Косова і не тільки, адже вона може бути цікавішою, ніж байки про Дракулу…

Діана Радиш.
Редактор Тарас Пасимок.

Share