Фестиваль ретроавтомобілів «Золота підкова»
Хочу повернутися до того, що передувало проведенню фестивалю ретроавтомобілів. Ще у 2017 році з Василем Курищуком розмовляв один із представників АФК ЗАЗ Козак (м.Львів) про те, що їхній клуб проводить такі заходи і добре було б провести і в Косові. Але це так і залишилося тільки розмовою. І в цьому році ентузіасти Роман Хромейчук і Василь Курищук вирішили цю ідею реалізувати. Перш за все обговорили, як і де це має відбуватися. Тоді звернулися до міської ради (голова Ю.Плосконос) і районної (голова З.Томащук), щоб отримати дозвіл на проведення і сприяння в організації фестивалю, тому що це захід широкомасштабний і відбуватиметься вперше. Їм потрібна була їхня підтримка і допомога.
Міський голова Ю.Плосконос, начальник відділу культури і туризму Косівської міської ради Р.Печижак, начальник КП О.Люлька зустрілися з ініціаторами й обговорили ряд питань і сприяли тому, щоб провести цей захід. Після прибирання території, встановили туалети, сміттєві баки, провели воду до тимчасової кухні. Зважаючи на те, що прогресує захворюваність на ковід вирішили запрошувати небагато представників ретроклубу.
За невеликий термін часу організаційні та інші питання було вирішено. З хвилюванням і нетерпіння організатори чекали на гостей.
Урочисте відкриття пройшло досить цікаво. Учасники проживали у приватних садибах косів’ян, які гостинно їх приймали. Чернівчани розклали наметове містечко. Всі дні на території «Гуцульщини» працювала кухня, де готували смачні страви — вареники, голубці, інші страви та гарячі напої. Це все було безкоштовно, охочі могли смачно поїсти. Над цим працювала родина Василя Курищука, його брати, сестра.
До речі, активну участь у підготовці і проведенні фестивалю взяв його брат Іван, який приїхав із Канади, де проживає понад 20 років. Але не з пустими руками — набір дорогезних ключів, як головний приз. Також вони забезпечили кухню всіма необхідними продуктами. Основною фішкою був бограч, який приготував Віталій Мацьоцький. Ним пригощали не тільки гостей, а й всіх охочих глядачів.
Учасникам ретрофестивалю показали наше місто, мистецькі надбання. Вони відвідали декількох майстрів народної творчості, смоднянський ринок, де придбали сувеніри на згадку. Цікаву екскурсію у музеї провів Ю.Й.Джуранюк.
На вул. Над Гуком (колись її називали Спацирова) вишикувалися ретроавтомобілі (їх було 36) і 10 ретромотоциклів. Було декілька довоєнних автомобілів випуску 1936, 1939 рр. Приємно, що у цьому фестивальному дійстві брали участь люди поважного віку, які приїхали з Івано-Франківська, Коломиї і з нашого району — Орест Кулешір. Його підтримували дружина та онуки. Відрадно, що всі поціновувачі старовини були дружніми — і старші, і молоді. В одного з учасників зіпсувався автомобіль. Своїми силами його відремонтували, і львів’янин на власному транспорті повернувся додому.
Всі учасники заходу брали участь у різних цікавих конкурсах, театралізованому шоу, розіграші суперпризу, який проводили досить незвично. На колесі намалювали номери кожного учасника. Колесо розкручували, і на якому номері зупинилося, той став переможцем. Суперприз дістався калушанину. Програма цього дійства була насиченою.
Глядачів розважали співак Василь Григорчук і народний аматорський фольклорний колектив «Осіннє золото». Родзинкою свята було театралізоване шоу, де були європейські моделі (перехрестя епох) різного віку і в гуцульській ноші. Богдан Петричук представив колекцію гуцульського одягу. Також тут побували австрійські вояки й запорізькі козаки зі Львова. На ретробазарі можна було придбати старовинні речі, сувеніри та інше. Крім цього, продавали сир, бринзу, коники й смаколики.
На завершення свята у ресторані «Водограй» влаштували банкет із живою музикою. Тут відбулася пресконференція. Учасники фестивалю обмінювалися сувенірами. Косівською гостинністю, нашим колоритом гості були вражені. Харків’ян зачарували троїсті музики. їм надзвичайно сподобались наша природа, чисті джерельна вода і повітря.
Цей пробний ретрофестиваль став своєрідним фундаментом для його продовження, який буде мати назву «Авторетро до Косова», і буде допомагати розвивати туристичну галузь, а також привабливість нашого міста. На наступний фестиваль запросять сина одного з учасників ретропробігу із Польщі, який проходив через Косів 1939р. До речі, інформацію про цей пробіг надав Богдан Павлюк.
Шкода, що погодні умови перешкодили провести всі заплановані заходи. Більшості глядачів сподобалося незвичне для них дійство. Як сказав Василь Курищук: «Це була культурна їзда, а глядачі звикли до екстремальних подій, хочуть адреналіну». Тут цього не було, але перегорнули першу сторінку неординарних заходів.
Ретрофестиваль закінчився феєрверком, де учасники з повагою ставилися один до одного. Це було культурне свято без жодних ексцесів. Дехто з учасників поїхав на екскурсію у Криворівню, а інші, щасливі з піднесеним настроєм, повернулися додому.
Організатори цього дійства висловлюють подяку всім, хто підтримував їх і допомагав. Але хто подякує їм за те, що зуміли і змогли провести такий захід, потратили час і власні кошти?
Вікторія КУШНІРЧУК.
«Гуцульський край», №40, 1.10.2021 року
