З історії Олімпійських ігор
Не так давно ми були свідками величного свята спорту — 32 Олімпійських ігор, що проходили у столиці Японії — Токіо. Але, якщо бути справедливими, то це 30 Олімпіада за рахунком і ось чому. Як відомо, І Олімпійські ігри сучасності відбулися 125 років тому у 1896 р. У 1906 р. були проведені позачергові ігри (для відродження інтересу до Ігор та з нагоди їх 10-ї річниці), але порядкового номеру вони не одержали, так як проводилися не у встановлений рік. Три Олімпіади 1916, 1940 і 1944 рр. не відбулися через І і II світові війни, однак порядкові номери збереглися.
Олімпійські ігри зародились ще у Стародавній Греції і проводилися регулярно через кожні 4 роки (тобто кожних 1417 днів, які і складали «олімпіаду») у Олімпії і пов’язувались з торжествами на честь Зевса Олімпійського — бога всіх богів і людей. Перші такі ігри були проведені у 776 р. до н.е. в рік встановлення миру між двома грецькими державами — Елладою і Спартою. За більш ніж тисячолітню історію Ст. Греції всіх ігор відбулося 293. Найдавнішим видом змагань на Олімпійських іграх був біг на 1 стадію (стадіодром, дромос) — 192 м. 27 см. Або 600 ступнів міфічного Геракла.
Основним видом олімпійських змагань був пентатлон, — п’ятиборство, до складу якого входило 5 дисциплін: біг на 1 стадію, стрибок у довжину з розбігу, метання списа, метання диска, боротьба. Недаремно Арістотель говорив про олімпіоніків-п’ятиборців, що «найкрасивіші люди — це п’ятиборці». І найголовніший приз — вінок з гілок священного оливкового дерева — вручався переможцеві (періодонікові) з пентатлону. Пізніше до програми Олімпійських ігор були впроваджені біг на дві стадії (діаулос) — 384,5 м., стрільба з лука, кулачний бій, плавання, верхова їзда, фехтування на мечах, їзда на колісницях (квадригах) запряжених четвіркою коней, біг на 24 стадії (доліхос) — 4,8 км., біг зі зброєю, панкратіон (поєднання кулачного бою з боротьбою).
Вершиною спортивних досягнень вважалася здобута протягом дня подвійна перемога — з боротьби і з панкратіону. Такому чемпіонові присвоювали звання «наступник Геракла». Першим атлетом, що був пошанований цієї честі, став еолієць Капр, який отримав подвійну перемогу на 142 Олімпійських іграх в 212 р. до н.е. А про легендарного кулачного бійця Діагора з Родоса (жив у V ст. до н.е.) — дворазового олімпійського переможця, античні поети складали похвальні оди. Цікаво, що старогрецький математик Піфагор (570 — 500 рр. до н.е.) сучасникам був більш відомий як олімпійський переможець з панкратіону, що принесло йому прижиттєву славу і популярність.
У 394 р. н.е. олімпійські ігри були заборонені Феодосієм І, імператором Риму. І лише через 1500 років з ініціативи спершу грека Євангелоса Цаппаса (1800–1865 рр.), а потім французького діяча спорту барона П’єра де Фреді де Кубертена (1863–1937 рр.) був створений Міжнародний Олімпійський комітет (1894 р.), який взяв на себе місію проведення міжнародних олімпійських змагань.
І Олімпійські ігри сучасності відбулися 6–15 квітня 1896 р. в столиці древньої Еллади — Афінах. В іграх взяли участь 245 атлетів з 14 країн світу, які змагалися зі 43 спортивних дисциплін у 9 видах спорту, і де розігрувалося 43 комплекти Олімпійських медалей. Найбільшу зацікавленість тут викликав марафонський біг (адже забіг проходив від Марафону до Афін — по шляху, яким біг знаменитий еллінський воїн — Фідіппід (42 км. 195 м.), що приніс у 490 р. до н.е. радісну звістку про перемогу греків над персами. Прибігши на центральну площу Афін — Агору, він вигукнув: «ненікамен» (ми перемогли) і впав мертвий. Біг виграв листоноша Луїс Спірідон (Спірос), який став національним героєм Греції, а ще його нагородили 10 центнерами шоколаду, 10 коровами, ЗО баранами і пожиттєвими послугами кравця та перукаря. Найбільше Олімпійських медалей завоювали спортсмени Греції (46), на другому місці спортсмени США (20).
А далі відбулися другі, треті… Олімпіади. Все більше і більше країн, спортсменів долучалося до величного міжнародного фестивалю спорту і миру – Олімпійських ігор. Розширювалася програма змагань, зростала кількість рекордів у кожному виді спорту. Ігри завойовували серця тисяч, мільйонів шанувальників і вболівальників всього світу.
Так, вже на VII Олімпійських іграх 1920 р., що проходили в Антверпені (Бельгія), брало участь 2606 атлетів з 29 країн світу. Тут вперше було піднято олімпійський прапор з 5 кольоровими кільцями — символом єднання і дружби спортсменів 5 материків (Європи — голубе кільце, Азії — жовте, Африки — чорне, Австралії — зелене, Америки — червоне) та прозвучав олімпійський девіз: Швидше, Вище, Сильніше. З того часу на всіх Олімпіадах майорить білий прапор з п’ятьма кольоровими переплетеними кільцями (що був запропонований ще в 1913 р. другом і соратником П. де Кубертена — П’єром Дідоном), який став олімпійською емблемою.
З 1924 р. почали окремо проводитись зимові Олімпійські ігри, це сталося в альпійському містечку Шамоні, що у Франції. Від XI Олімпіади 1936 р., що відбулася в Берліні (Німеччина), запроваджено чудову традицію — доставлення олімпійського вогню з Олімпії (Греція), де вогонь запалюється від сонячних променів жрицями храму богині Гери в катаптроні (ввігнуте дзеркало, де промені фокусуються) і факелом, естафетою доставляється до місця проведення чергових Олімпійських ігор.
Цікаво, що тільки 5 країн брали участь у всіх (ЗО) без винятку Олімпійських іграх: Велика Британія, Франція, Австралія, Швейцарія і Греція. Ще 3 країни змагалися на 29 Олімпіадах, тобто пропустили по одній Олімпіаді: США, Данія і Австрія. І накінець, ще 5 країн не взяли участі у двох Олімпіадах, це Італія, Угорщина, Швеція, Канада і Бельгія. А далі статистика менш цікава.
Продовження — у наступному номері.
Петро Григорчук,
вчитель предмета «Захист України» Річківського ліцею.
«Гуцульський край», №34, 20.08.2021 р.