Ювілей храму Пресвятої Тройці у Яворові

21 червня славний, скупаний в росі та осяяний сонцем Яворів, з самого ранечку готувався до святкування поважного ювілею — 95-річчя храму Пресвятої Тройці — святині, яка, переживши лихоліття власної долі, велично виблискує золотими куполами в самісінькому центрі села, посеред зелених гір і крутих хребтів.

Урочистості розпочали із зустрічі преосвященного Єпископа Коломийського і Косівського Юліана. Владику з хлібом і сіллю радо зустрічали парафіяни та гості свята. Під урочисті передзвони й трепетний голос трембіт маленькі гуцулятка супроводжували найпочеснішого гостя до церкви, де його очікував отець-настоятель Василь Іванюк, багаточисельне духовенство та місцеві благовірні ґазди і гості, які з’їхалися звідусіль на храмове свято до Яворова.

Ювілей храму Пресвятої Тройці у Яворові

Ювілей храму Пресвятої Тройці у Яворові

За Божественною літургією (під час Малого входу) Владика Юліан з благословення Блаженнійшого Епіфанія Митрополита Київського і всієї України нагородив отця Василя високою церковною відзнакою — правом носіння митри, наголосивши на визнанні Церквою ревного служіння і багаторічної праці священника. Адже саме з його ініціативи й під його мудрим керівництвом було споруджено Хресну дорогу, реконструйовано храм, збудовано нову кам’яно-ковану огорожу та багато іншого, що милує око, а в серця вселяє віру і впевненість у присутності благодаті Божої межи людьми.

Приємно відзначити, що високих церковних нагород удостоїлися також й низка парафіян — представники церковного уряду, хористи та інші парафіальні активісти, а ще — меценати та офіродавці. Кульмінаційним моментом нагородної церемонії стало вручення Благословенної грамоти предстоятеля ПЦУ релігійній громаді.

Загалом святкування були надзвичайно різноплановими: після звершення чину Малого водосвяття, Преосвященний Юліан освятив Хресну дорогу, споруджену спільними зусиллями місцевих ґаздів і навіть із сусідніх сіл і м. Косова. Здається, що ще так дружньо, щиро і завзято віряни не трудилися, працюючи навіть в дощову погоду. Серед багатьох, варто відзначити мешканців участка Петруші, а також молодих сестричок церкви, які облагородили стації, висадивши квіти біля кожної зі сцен Христових страждань.

У другій частині святкувань надзвичайно вдало підготували концертну програму, що мала яскраво виражений просвітницький характер. Ведучі Іван Рибчук і Юлія Лосюк святкові номери щедро пересипали цікавими історичними екскурсами, знайомлячи слухачів з унікальними подіями та явищами в житті Яворівської громади, сільської церкви та їх душпастирів. Зворушливо лунали духовна музика, тематичні вірші та музичні композиції у виконанні учнів Яворівського ліцею «Гуцульщина». Варто відзначити змістовну презентацію про історичне буття Яворівської парафії.

Звісно, що храмове свято не обійшлося без щирих вітань і подяк його господарів. Зокрема отець-настоятель від імені всієї громади подякував Митрополиту Епіфанію й Єпископові Юліану за високі відзнаки та постійні молитви за благовірний український народ і мешканців Гуцульщини, хористам (студентам і випускникам спеціальності «Богослов’я» Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича) за те, що мелодійним співом додали урочистості храмовому Богослужінню у Яворові.

На згадку про величну подію всі парафіяни та гості свята отримали проскурку, як символ духовної єдності та рівності перед Богом, любові та злагоди, достатку і жертовної праці, а також й зображення святині на магнітній основі. Торжества на подвір’ї храму завершилися духовним гімном «Боже Великий Єдиний». А святкування продовжилися в сільському Будинку культури, де яворівчан і їхніх гостей вітали артисти й аматори сцени Косівського будинку культури та дозвілля.

Михайло Прокопишин,
церковнослужитель парафії с. Яворова.

«Гуцульський край», №27, 2.07.2021 року

Share