Отець Іван Бурдяк
Митрофорний протопресвітер, настоятель церкви св. Василія Великого у місті Косові, декан.
Був членом пресвітерської та єпархіальної рад, Спілки католицьких журналістів. Перший у Косові священник греко-католицького обряду після виходу церкви з підпілля.
Закінчив школу у Косові, семінарію — у м. Загорську (зараз це — Московська духовна академія. 1991 року Загорську повернули назву Сєргієво-Посад. — Ред.).
Висвячений на диякона в 1979 році, на священника — у 1981 році. Був душпастирем в Архангельській області, Комі АРСР, Литві, Смоленську, у Підмосков’ї. За 10 років змушений був змінити 9 парафій через переслідування комуністичної влади.
1989 року повернувся на Косівщину, пересклав іспити у отця-доктора УГКЦ Єроніма (Євгена Тимчука) і став греко-католицьким священником. У Святовасилівській парафії — з першого дня її відродження у грудні 1989 року. Перші богослужіння проводив у тріскучі морози на ґанку храму, оскільки з 1970 року у ньому був розташований музей.
Здобув високий авторитет серед парафіян, надихнув їх на відновлення храму. Під його керівництвом проведено капітальний ремонт церкви та дзвіниці, побудовано каплицю на честь св.Тадея, встановлено пам’ятний хрест на честь 2000-ліття Різдва Христового (автори — випускники Косівського коледжу ПДМ В.Попенюк та В.Олійник, керівник — С.Стефурак). Біля церкви споруджено пам’ятник Борцям за волю України, реконструйовано символічну могилу в пам’ять українських січових стрільців та Української Галицької армії. Цвинтар було впорядковано, прокладено доріжки, зведено огорожу тощо.
Епізод зі служіння у москалівській церкві. На фото, світлої пам’яті, отець Іван Бурдяк.
Був ініціатором перенесення базарного дня у селі Смодній (відомого, як Косівський базар) з неділі на суботу. Допоміг зберегти школу-інтернат (зараз — Косівський ліцей ім. Ігоря Пелипейка), коли певна частина громадськості домагалася її закриття, мотивуючи це тим, що, як виявили розкопки, проведені в 1990 — 1991 роках, у школі раніше була енкаведистська катівня.
Отець Іван Бурдяк доклав багато зусиль для того, щоб ділянку землі в центрі міста, на якій колись стояла греко-католицька церква, повернули греко-католицькій громаді для будівництва нової церкви.
Джерело — книга Ігоря Пелипейка «Косів: люди і долі».
«Гуцульський край», №13, 26.03.2021 рік
