«Гуцульський календар» продовжує дивувати

26-й за ліком спецвипуск журналу «Гуцульщина» з останніми акордами старого року надійшов до читачів. Передноворічний гість, який щороку перевтілюється у справжнього, надійного товариша прихильників усього гуцульського, щирого, непідробного.

У свіжому «Гуцульському календарі» на 2021 рік, як завжди, є що почитати і що уздріти. Розпочнемо з обкладинки. На першій її сторінці — знана музична капела «Черемош» імені Романа Кумлика, якою керує цимбаліст із Замагори Іван Мартищук (Тюдик). Робота художниці із гуцульським корінням Марти Пітчук «Мотанка з люпинами. Гуцульщина» прикрашає останню сторінку читацької обгортки.

«Татарову — 370», статті про ювілеї місіонера Ярослава Свищука та «Ратай духовного поля» — про священника Івана Герасимовича — чудовий доробок у журналі старшої наукової співробітниці Музею екології та етнографії Карпатського краю з Яремчі Світлани Флис. Дослідник життя і творчості Марійки Підгірянки Василь Левицький з Білих Ослав цього разу зробив акцент на меморіальних дошках і пам’ятниках поетесі, 140 років від дня народження якої виповниться у 2021 році, у статті «Королева дитячого слова».

Також у рубриці «Шануємо і пам’ятаємо». — статті хранителів франкових скарбів з Криворівні Ганни Луцюк і Василя Зеленчука про спогади дітей Каменяра про перебування у Криворівні та «Гуцульські листи Лесі Українки» — витяги з листів поетеси під час поїздки і перебування її в Буркуті. Доповнюють розділ знайомство з Остапом Селянським і Вірою Вовк від Ярослава Радиша і непересічним гуцулом з Річки Петром Григорчуком.

Про людей, які примножують славу краю, йдеться у рубриці «Люди твої, Гуцульщино». Тут — і інтерв’ю Людмили Зузяк з головою Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитром Стефлюком, і стаття мистецтвознавця Мирослава Аронця про талановитого художника за покликанням і юриста за освітою, уродженця Микуличина Петра Грицюка.

Як коломийсько-космацькі гуцули під пильним оком КДБ спромоглися таємно виготовити для церкви головну святиню — розповідає у розлогій статті «Історія одного іконостасу» Володимир Гарматюк. Із цим фактом пов’язана ціла історія, до якої був причетний і автор матеріалу.

У рубриці «Лицарі волі» наведені цікаві факти з життя Василя Небесійчука «Заведії» відкриває дослідник визвольного руху з Яворова Василь Гуменюк, а у статті Марини Корнійчук з Яремчі йдеться про лісівника, краєзнавця з Делятина Петра Дедерчука, котрий з однодумцями впорядковує могили загиблих Героїв.

Краєзнавці Мирослав Близнюк, Іван Зеленчук та Ігор Остафійчук розгадують таємниці пожовклих фото у статтях «Косівські типи», «Таємницю постаті гуцульського леґіня розгадано» та «Старі фото — нові відкриття». Ну, дуже цікаво!

А який же «Калєндар» — без Миколи Савчука з Коломиї? «Космацька веретка» ключівськов говірков — яскраве підтвердження тому, як, подорожуючи світом, можна згодом цікаві моменти вплітати у рядки, додавати архівні фото і притаманним автору гумором пропонувати це для широкого кола читачів.

Науковець Ярослав Зеленчук досліджує епоху копалень у Карпатах у статті «Штольні Чивчина», історик з Рахівщини Микола Ткач — Дакський шлях, краєзнавець Юрій Кречуняк знайомить читача з експедицією «Священні вершини Гуцульщини», що мандрує нашим краєм. Про «Три життя» бочки з Піп Івана розповідає автор цих рядків.

Молодий різьбяр з Космача Артем Мочернюк та писанкарка з путильської Яблуниці — герої рубрики «Майстер-клас». Про неординарних мистців розповідають Дмитро Пожоджук і Олександр Криниця. Доповнює розділ стаття про фіолетову вишивку музейниці з Косова Вікторії Яремин.

Екскурсії в музей імені Назарія Яремчука у Рівні поблизу Вижниці та ретро-автомобілів — у Криворівні читачам проводять Ярослава Кибіч і Ярослав Гапчук.

Як у Нижній Яловичорі Міра Волощук варить неймовірний сир «срібник», пише Людмила Федюк («Європейські сири карпатської ґаздівки»). А національний експерт з географічних зазначень продуктів харчування Ганна Антонюк розповідає про нелегкий шлях до визнання гастрономічного надбання горян — овечої та коров’ячої бринзи.

Коломиянин Микола Васильчук розшифровує книгу «Дівчина в Карпатах» шотландки Мені Мюріел Дові, про династію пасічників Черпінських з Косівщини пише Остап Тим’як, як у давнину і тепер роблять печі можна дізнатися у статті Віталія Дмитрюка, про кооперативний рух на Гуцульщині до Другої світової війни — матеріал Лешека Римаровича з Польщі. А також — різноманітні проекти від Ігоря Іванківа та Уляни Маляр, добірна порція гумору від Івана Сліпенчука, Оксани Йонаш-Тодер та Івана Беркели.

Також не оминула редакція журналу звитяг дівочої футбольної команди «Гуцулія» з Ясіня.

Крім вищевказаного, у щорічнику йдеться про те, як гуцули на Печерських пагорбах відстоювали Верховинський район, про фестивальні моменти, календар ювілейних і пам’ятних дат, таблиця вагітності домашньої живності, співанки та поради. Ну і, власне, — церковний калєндар, прикрашений роботами художниці з Косова Наталії Юрової.

Роман Клим,
редактор і упорядник «Гуцульського календаря».
«Гуцульський край», №1–2, 1.01.2021 року

Share