Дуб Залізняка росте в Космачі
Є багато країн світу, в яких зростають дерева-велетні, їх охороняє закон. Я мав нагоду бачити свого часу в Польщі тисячолітнього дуба, якого бережуть, як реліквію природи, зробили для нього гігантські підпори, лікують.
Ще один дуб з незапам’ятних часів зростає на українських землях. Це найбільше дерево в Україні та одне з десяти найбільших у Європі. В 1972 році дубу надали статус державної пам’ятки природи місцевого значення як ботанічному релікту. Але вже в 1997–1998 роках дерево почало засихати. Щоби врятувати його, в свердловини глибиною 70 метрів довкола стовбура закачали особливі добрива, а під кореневище зарили кілька здохлих корів — для підживлення.
Цей релікт росте в урочищі Холодний Яр у Чигиринському районі Черкаської області і названий на честь Максима Залізняка, котрий разом з гайдамаками відпочивав і проводив ради на цьому місці за часів Коліївщини. Дубові Максима Залізняка минуло 1100 років.
Дуб в українців наділений магічною силою. Його вважають символом богів погоди. Його листки, а часом і гілочки з жолудями, бачимо на писанках, на вишиваних сорочках і рушниках. В народній медицині широко використовують для лікування різних недуг кору дуба, а часом — і дубові ґали.
Дуб Максима Залізняка є патріархом наших лісів і одним з природних чудес України. Діаметр його стовбура становить дев’ять метрів, а висота — тридцять метрів. Хоча дуб вважають символом богів погоди, в його стовбур аж шість разів влучали громовиці. Дуб Залізняка в 2010 році став призером Всеукраїнського конкурсу «Національне дерево України» і здобув у ньому третє місце в номінації «Меморіальне дерево України».
До нього їдуть туристи з усіх етнічних українських земель і заморські гості. Оглядають дуб, фотографуються біля нього, заряджаються доброю енергетикою. Багато мандрівників восени беруть собі на згадку з-під дуба жолуді, аби посадити їх у своєму селі або місті, навіть біля своєї оселі. За сотні років з цього дуба виросли тисячі молодих дерев. Одне з них росте і в Космачі, біля адмін-будинку Космацької ОТГ.
— А як дуб туди потрапив? — запитає зацікавлений читач.
В 2007 році в Космачі проводили перший Міжнародний фестиваль етноеволюції «Великдень у Космачі». В рамках фестивалю проходив третій Міжнародний з’їзд писанкарів у якому взяли участь писанкарі з усіх регіонів України, а також зі США, Канади, Австралії, Польщі, Словаччини, Франції, Німеччини, Великобританії, Бельгії, Австрії, Аргентини, Бразилії, Венесуели… Виступав фольклорний ансамбль «Писанка» зі Львова і славетний кобзар, народний артист України Василь Литвин з Черкащини. Він і привіз з Холодного Яру саджанці з жолудів дуба Максима Залізняка.
Дуб Залізняка в Космачі
Посадили їх біля адмінбудинку сільської ради в Космачі доктор філологічних наук, професор Пряшівського університету Микола Мушинка, космацький коваль Василь Кравчук, писанкарка з Вінниці Марина Верховій, майстриня з виготовлення космацьких весільних вінків Марія Багрійчук, майстриня народної творчості Наталія Бабенко із Запоріжжя і народний артист України, кобзар Василь Литвин, заслужений працівник культури України, доцент Прикарпатського університету імені Василя Стефаника Петро Арсенич…
Минали роки. Дубочки у Космачі прижилися, почали набиратися сил. Правда, згодом одного з них не стало, але другий росте, крислатиться, піднімає своє гілля до неба. Можливо, колись знайдеться добра душа, яка поставить під дубом таблицю, яка свідчитиме, що це дерево — «син» дуба Максима Залізняка, що садили його знані в Україні і світі люди акурат тоді, коли в Космачі відбувався III Міжнародний з’їзд писанкарів. А поки-що дуб росте, і я вважав своїм обов’язком розповісти про нього нашим читачам, аби вони збагнули, якого вони роду і якого народу.
Дмитро Пожоджук,
член Національної спілки журналістів України, заслужений майстер народної творчості України.
«Гуцульський край», №52, 25.12.2020 року
